Вид – Лопатень (Eurynorhynchus Pygmeus) Рід – Лопатень (Eurynorhynchus) Родина - Баранцеві (Scolopacidae) Ряд - Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Лопатень гніздиться на морських узбережжях і в суміжних районах вглиб від прибережної смуги на Чукотському півострові і на південь вздовж усього перешийку Камчатського півострова. Мігрує на південь на береги Тихого океану в Японії, Кореї та Китаю, зимує переважно в Південній і Південно-Східної Азії. На території України лопатня спостерігали на зальотах, зокрема на Чернігівщині та на Молочному лимані в Запорізькій області. Біотопом лопатню слугують піднесені плато з гальковим ґрунтом і лужечках серед прибережної низинної болотистої тундри. Ділянки плато покриті плямами дерниння, що складається переважно з приземкуватих кущиків ведмежої ягоди, місцями з домішкою брусниці. Загалом за зовнішнім виглядом ці сухі ділянки нагадують плямисту тундру. Подекуди їх перетинають піщані гриви, порослі елімусом, з численними норами ховрахів. Болотисті низині густо вкриті зеленим покровом низькорослої трави. У позагніздовий час - на гальці по краях водойм (морів).

Опис

Довжина тіла – близько 15 см
Розмах крил – 36—40 см
Вага – біля 30 г

Головною відмітною ознакою птаха є лопатоподібне сплощення на кінці дзьоба. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верхня сторона тіла, включаючи і верхні покривні хвоста, чорно-бура. На передній частині спини на плечових і третьорядних махових рудуваті краю і білуваті вершинні кайми. Боки і низ голови, низ шиї, воло і передня частина грудей іржасто-червоні, решта низу біла, але на боках і грудях - темне ряботиння. Першорядні махові темно-бурі з білими стрижнями. Другорядні махові біля основи білі, внутрішні другорядні майже повністю білі. Стернові буро-сірі, середня пара буро-чорна.

Взимку весь низ, а також брови, щоки і лоб білі, боки грудей дещо помічені бурим. Спина і крила димчасто-сірі з вузькими бурими центрами і широкими попелястішими нерізкими краями. Надхвістя чорно-буре.

Спосіб життя

Поживу найчастіше здобуває на воді, але також ловить комах, які бігають по землі чи низько літають. При цьому лопатень опускає голову вниз, і водить дзьобом в боку в бік, рухаючись вперед. На одні й ті же місця гніздування щорічно повертаються більше 65% дорослих особин, що свідчить про високий ступінь гніздового консерватизму виду, забезпечуючи возз'єднання багатьох пар.

Розмноження

 Гніздо - округла заглибина в моху, досить густо встелена сухим вербовими листям, що міститься на м'яких схилах тундри, неподалік невеликих прісних озерець та калюж, яких так багато в тундрі. У кладці 3-4 яйця, насиджування яких триває 17-20 днів. Основний колір їх зеленувато-сірувато-вохристий, поверхню яйця досить рівномірно і густо поцяткована дрібними темними крапками. Виведення пташенят відбувається в середині і на початку другої половини липня. Насиджує один самець. Пуховички за кольором пасують до забарвлення моху і майстерно в ньому ховаються. Тримаються на окраїнах невеликих боліт. 

Основним чинником, що загрожує виживанню лопатня є забруднення нафтопродуктами річок і морських узбереж. Також велику небезпеку становить знищення птахів на місцях зимівель місцевим населенням в Бірмі та Китаї, а також чинник неспокою на місцях гніздування. Для збереження виду потрібний суворий контроль за виконанням необхідних заходів безпеки компаніями, які здійснюють буріння, видобуток і транспортування нафти біля узбереж, та наполеглива боротьба з браконьєрством. Лопатня занесено до Червоного списку МСОП (статус – види, що перебувають на межі зникнення), Бонської конвенції, червоних книг ряду країн Азії, території гніздування, зупинок на міграціях та зимівлі виду перебувають під охороною Рамсарської конвенції.