Вид – Мартин трипалий (Rissa tridactyla) Рід – Трипалий мартин (Rissa) Родина – Мартинові (Laridae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Мартин трипалий - кругополярний птах, поширений переважно у високих широтах, але місцями спускається на південь в помірний пояс. На території України рідкісний залітний вид, траплявсь понад Дніпром, Десною та в Причорномор’ї. Гніздовий біотоп виду - скелясті узбережжя островів і морських узбереж материка, з кам'янистими карнизами і виступами, на яких мартини облаштовують свої гнізда. Поза гніздовим періодом птахи перебувають в морі, на різній відстані від берегів.

Опис

Довжина тіла – 38 – 40 см
Розмах крил – 95 – 120 см
Вага – 220 – 520 г

У дорослого птаха в шлюбному вбранні спина, верхні покривні пера крил i більша частина махових пер зверху сірі, верхівка крил чорна; решта оперення біла; навколоочне кільце червоне; дзьоб жовтий; ноги чорні; райдужна оболонка ока темно-коричнева. В позашлюбному оперенні голова зверху сірувата, з темними рисками i плямами. У молодого птаха на білій голові за очима темно-бурі плями; на межі шиї та спини чорно-бура смуга; спина cіpa; зверху на крилі по краю першорядних, а потім через покривні пера другорядних махових пер проходить чорно-бура смуга; внутрішні першорядні i другорядні махові пера, а також верхні великі покривні пера другорядних махових сірувато-білі; хвіст білий, із широкою чорною смугою на кінці; дзьоб чорний.

Дорослий птах

Позашлюбний

Молодий птах

Спосіб життя

Харчовий раціон трипалого мартина складають переважно дрібні морські організми: риба (мойва, сайда, піщанка, пструг; при цьому великі види риб слугують поживою мартину трипалому, зазвичай, тільки у вигляді мальків), ракоподібні (креветки), молюски; також рослини (ягоди, злаки, водорості). Головну роль у харчуванні цього виду мартинів відіграє риба. Кількість риби впливає і на розподіл птахів в морі в не гніздовий час, як і на плодючість цього птаха. На відміну від великих мартинів, трипалий не хижачить і не їсть падла. Ці мартини здобувають поживу, тримаючись в зграях. Їжу підхоплюють з поверхні води або дещо занурюючись у воду з розльоту, занурюючи і голову. Іноді мартини трипалі знаходять здобич, плаваючи по воді. Зрідка - пірнають у воду з польоту, подібно до крячків. За деякими спостереженням мартини трипалі п'ють воду, в тому числі і солону.

Розмноження

Парування відбувається через значний час після прильоту, тільки по тому, як гніздові колонії зайнято. Трипалим мартинам властиві шлюбні ігри: партнери стають один навпроти іншого і то підіймають, то опускають, то витягають шию, й широко розкриваючи дзьоб, кричать; іноді при цьому змахують крилами. Гніздиться мартин трипалий колоніями, гнізда розташовані на уступах скель. Старі птахи з року в рік гніздяться якщо в одному гнізді, або ж на тому ж самому карнизі. У гніздову колонію повертаються птахи, що досягли статевої зрілості, а також молоді, що вилупились в цій же колонії. Гніздові колонії бувають різної величини, від декількох пар до багатьох сотень і тисяч, іноді окремі, але частіше разом з кайрами. Будують гнізда (і ремонтують старі) як самець, так і самка. Гніздо - досить об'ємна споруда зі стебел злаків, гілочок водянки і морошки, з домішкою пір'я та пуху, іноді водоростей або лишайників, злаків та моху. Для скріплення споруди нерідко використовується мул. Старі гнізда використовуються тільки після ремонту, який - як і спорудження нових гнізд - починається лише після того, як з карнизів зійде сніг.

У період кладки іноді спостерігаються сварки мартинів через гнізда: деякі птахи намагаються носити будівельний матеріал у вже зайняті іншими особинами гнізда, сідають на гніздо, але дістають відкоша від його господарів. Кладка у трипалих мартинів відбувається в різні терміни, в залежності від широти місцевості і погоди. Число яєць в кладці зазвичай два, нерідко три, зрідка одне. Забарвлення шкаралупи: основний колір варіює від вохристого до зеленуватого або буро-оливкового, навіть буроватого; на цьому тлі розкидані поверхневі цятки бурого або навіть чорнуватого кольору, а також плями сіруватих відтінків. У разі втрати кладки буває повторна. Насиджують обидвоє батьків протягом 24-25 днів. Вільний птах годує, того, що насиджує. Розвиток молодого трипалого мартина від відкладання яйця до вильоту з гнізда триває 60 днів. Перший час, іноді - залежно від льодових умов - приблизно до місяця - молоді мартини тримаються в морі біля місць гніздування. Вигодовують пташенят обоє батьків переважно дрібною рибою, а також безхребетними. Маленьких пташенят батьки годують 4-5 разів на день, відригуючи поживу з глотки. Смертність пташенят мартина трипалого в гніздах досить висока, при цьому вона менша у великих щільних колоніях, і вища -в дрібних.

Загрозливими чинниками для трипалого мартини є виснаження харчових ресурсів (через надмірний вилов риби), виливи нафти в море та постійне забруднення морів нафтопродуктами. Значну загрозу становить зміна середовищ існування виду, зокрема рослинності, через глобальні зміни клімату. Мартин трипалий охороняється Бернською конвенцією.