Міграція: в передчутті далекої дороги
Мільйони пернатих мешканців, що сусідили з нами влітку, готуються чи вже й відлетіли на зимівлю. Їхній шлях лежить на південь. Більшість із них комахоїдні, тож із настанням холодів важлива для них їжа зникне в нашій місцевості. Чим є для мігруючих птахів пора підготовки до зимівлі?
Ластівки сільські летять великими зграями.
Серпокрильці вже практично відлетіли. Ластівки сільські та міські гуртом обсідають електричні дроти і невдовзі теж вирушать до своїх південних квартир. А за ними потягнуться кропив’янки, очеретянки, плиски й кам’янки, що були з нами все літо. Так, ми знаємо, що вони «зимують у Африці», але з різноманітних досліджень нам точно відомо тільки куди вони відлітають і як саме вони це роблять. Зокрема, в національні центри кільцювання щорічно стікаються результати кільцювання сотень тисяч птахів, за якими можна відстежувати дивовижні мандрівки пернатих.
Щеврик польовий — перелітний птах із родини плискових, що зимує в Середземномор’ї, Індії та Центральній Африці
Вражає здатність птахів підтримувати правильний курс своєї подорожі на таку далеку відстань, проте фізична витривалість, необхідна для такого польоту, — ще більш неймовірний аспект міграції. Мігруючі птахи, що долають від 4 до 11 тис. кілометрів, запасають жир, який слугуватиме пальним під час перельоту. Птахи дотримуються маршрутів, які дозволяють їм поповнити запаси пального в місцях, де наявна їжа, й дістатися до потрібного місця зимівлі. Це, здається, не так вже й складно, якщо птахи летітимуть групами, в яких дорослі та молодь подорожують разом. Але багато з мігрантів — це ще наївні молоді птахи, що здійснюють свою подорож уперше й при цьому самостійно.
Трав’янка лучна (Saxicola rubetra)
Перше, що роблять мігранти — набирають вагу. Цей процес контролюють їхні гормони й він розпочинається після сезону розмноження восени. Деякі види, наприклад, вівчарик весняний і мухоловка строката, мігрують після повної линьки всього оперення. Мабуть, непогане рішення, адже їхній довгий переліт буде виконано новим, ніскілечки незношеним, оперенням. Є види, яким не потрібно набирати масу, тому що вони перелітають короткими дистанціями — серпокрильці, ластівки сільські та міські мають змогу живитися під час перельоту. Інші мусять усього за кілька тижнів набрати чималі запаси жиру і майже вдвічі збільшити вагу свого тіла. Це дозволить дрібним співочим птахам без зупинки летіти кілька днів і ночей поспіль.
Трав’янка чорноголова (Saxicola torquata)
Трав’янки лучна і чорноголова
Ці два види мають дуже схожу екологію, проте трав’янка лучна є мігрантом на далекі відстані, а чорноголова може залишатися зимувати в Європі.
Ластівка сільська (Hirundo rustica)
Ластівки сільські
Щоосені кілька мільйонів ластівок сільських величезними зграями полишають наші терени, щоб провести зиму в південній частині Африки. Перші птахи полишають Європу вже на початку липня. Це здебільшого дорослі ластівки, що з якихось причин не гніздилися цього року або не стали робити повторну кладку після втрати першої. У дощові ліси поблизу екватора вони прибувають уже в середині серпня. Молоді ластівки сільські починають свій відліт із середини липня. На екваторі вони з’являться на початку вересня.
Зазвичай зграї ластівок щодня переміщуються на кілька сотень кілометрів і ночують серед очеретів і високих заростей трави. Найбільш напружений відтинок міграції — це переліт через Сахару до Гани та Нігерії — єдина частина їхньої мандрівки, що вимагає запастися жиром. Решту часу вони можуть живитися на льоту і в місцях зупинок.
Зимівельні місця європейських ластівок розташовані в західній частині Африки, від екваторіальної зони й аж до південного краю континенту — південна частина Заїру та Замбії, далі на південь до Ботсвани, Південноафриканської республіки. Довжина міграційного шляху коливається від 6 до 10 тис. кілометрів. Восени птахи долають цю відстань зі швидкістю близько 150 км за добу (близько 7 годин у день). У місцях зимівлі вони з’являються через 8-10 тижнів після того, як покинули нас. Весняне повернення швидше й триває близько шести тижнів.
Чорний серпокрилець (Apus apus)
Серпокрилець чорний
Це мабуть наш найдивовижніший малий мігрант. Молоді птахи, які полишають дахи наших будинків наприкінці липня, відлітають без батьківського супроводу. Їхній перший політ триватиме близько 23 місяців, перш ніж вони осядуть на відповідному місці гніздування. У цей проміжний період вони живитимуться, відпочиватимуть і спатимуть на крилах, пролетівши близько 600 тис. кілометрів.
А до початку вересня місця гніздування полишать усі серпокрильці. Початок їхньої міграції не пов’язаний зі мінами погоди або наявністю їжі — вона починається, коли пташенята залишать свої гнізда. Дорослі птахи часто вирушають у мандрівку одразу після того, як їхнє останнє пташеня залишає гніздо.
Зимуватимуть серпокрильці на сході Африки. Дехто залишиться на зиму в Індії та на Аравійському півострові.
Очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus)
Очеретянка лучна
Перш ніж почати міграцію очеретянки лучні буквально об’їдаються тлею, якою багаті очеретяні зарості. Птахи накопичують жир під шкірою, навіть у голові — через що мають вигляд злегка косооких. Зазвичай вони вдвічі збільшують вагу свого тіла, завдяки чому здатні без зупинки перетнути Сахару. А зимуватимуть ці птахи в очеретяних заростях південніше Сахари, чимало очеретянок проведе зиму в дельті річки Сенегал.
Кропив’янка садова (Sylvia borin)
Кропив’янка садова
Ще один вид, можливості запасати жир якого, вражають. Ось порівняйте: худий птах важить 15-16 г, а з запасами жиру його вага подекуди перевищує 40 г. Додаткові грами кропив’янка набирає за рахунок споживання ягід — восени вони полюбляють живитися бузиною та ожиною. Шлях кропив’янок на зимівлю теж проляже через Сахару. Птахи часто робитимуть зупинки, оскільки їм складно летіти в спеку. Протягом дня вони ховатимуться в тіні скель і кущів Сахари.