Морянка (Clangula hyemalis)
Вид – Морянка (Clangula hyemalis) Рід – Морянка (Clangula) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes) |
Середовище існування
Гніздовий ареал морянки циркумполярний — гніздиться вздовж арктичного узбережжя Євразії та Північної Америки. В Україні рідкісний, залітний взимку птах західних та приморських регіонів. У гніздовий період населяє внутрішні водойми тундри та лісотундри, місцями проникає на верхові болота північної тайги. Інші періоди року проводить у прибережних морських водах або на крупних озерах. У порівнянні з іншими морськими качками морянка пірнає на більшу глибину (до 60 м), тому трапляється далі від берега.
Опис
Довжина тіла – 40 – 47 см
Розмах крил – 73 – 79 см
Вага – 500 – 1000 г
У дорослих самців у шлюбному вбранні верх голови, горло і шия білі; навколо ока бурувато-сіра пляма, за нею чорно-бура пляма; спина, поперек, крила і воло чорно-бурі; плечові пера і боки тулуба світло-сірі; груди, черево і підхвістя білі; стернові пера чорно-бурі, з білою верхівкою, центральна частина пера чорно-бура і дуже видовжена; дзьоб чорний біля основи та на кінці, посередині — рожевий; ноги блакитно-сірі. У позашлюбному вбранні голова, горло і шия чорно-бурі; перед оком бурувата пляма, за оком — біла; плечові пера чорно-бурі, з рудою облямівкою.
Самець
У дорослої самки хвіст короткий. У шлюбному вбранні голова темно-бура, навколо ока біла пляма; шия біла; спина, поперек, крила і воло сірувато-бурі; ноги оливково-чорні; у позашлюбному вбранні голова темно-бура, за оком білувата смуга; шия темно-бура, з білими плямами на боках. Молодий птах подібний до дорослої самки у позашлюбному оперенні.
Самка
Самці і самки в позашлюбному вбранні
Спосіб життя
На більшій частині свого ареалу морянка перелітний птах. Для морянок характерні дальні сезонні міграції до місць зимівель та линяння, однак в багатьох районах частина популяції не відлітає, а лише відкочовує до незамерзаючих ділянок моря. Весняний проліт у різних частинах ареалу спостерігається протягом березня — квітня. Восени морянки зникають з місць свого гніздування тільки з початком льодоставу. Основу живлення морянок складають тваринні корми, які добуває на дні водойм. На місцях гніздування вони живляться ракоподібними та личинками комах (веснянок, волохокрильців, комарів тощо), червами, дрібними ракоподібними (бокоплави, артемії, зяброногі). Поза сезоном розмноження на морських просторах у живленні переважають молюски, ракоподібні та дрібна риба.
Розмноження
Розмножуватися морянки починають на другому році життя. Шлюбне пожвавлення у них настає ще на місцях зимівель. В цей же час відбувається і розбиття на пари. Самці жваво плавають навколо самок; посмикують догори своїм довгим хвостом, витягають шию й відкидають голову на спину, видаючи при цьому свій гучний багатоскладовий крик. Голоси зграї морянок зливаються в загальний гул, що нагадує віддалений гавкіт собак. Голос самки чується рідше. На місця гніздування птахи прилітають зграями в яких нерідко переважають самці, але пари морянок бувають до цього часу вже сформовані. Морянки часто прилітають задовго до розкриття прісних водойм тундри і тому близько місяця вони тримаються в морі, не маючи змоги взятись до гніздування.
Гніздиться найчастіше в тундрі поблизу озерець, струмків або навіть просто улоговин, наповнених водою. Гніздо облаштовується на сухому місці, зазвичай, поблизу від водойми. Воно міститься найчастіше під укриттям кущів полярної берізки або низькорослого верболозу, але нерідко й на зовсім відкритому місці серед осоки. Гніздо являє собою досить глибоку ямку невеликого розміру з бідною вистилкою з рослинної потерті, зібраної поруч, або навіть зовсім без неї. До кінця відкладання яєць в гнізді з'являється значна кількість темно-коричневого пуху зі світлими центрами. Число яєць в повній кладці 6-7, але нерідко і 8. Яйця овальні або подовжено-овальні з гладкою шкаралупою і оливково-бурим відтінком. Термін насиджування близько 23-24 днів. Самка сидить дуже міцно, особливо наприкінці періоду насиджування. Пташенята перші кілька днів тримаються під опікою матері у гнізда і на воду не сходять. Плавають і пірнають вони спершу погано й тримаються щільною зграйкою біля самки, яка скликає їх голосом. При небезпеці самка відводить пташенят на воду. Виводки тримаються тривалий час на прісних мілководних озерцях в тундрі, переважно на тих з них, які мають зарості осоки уздовж берегів. На великі водойми і на моря вони переселяються лише після підйому на крило.
Основними загрозами для виживання виду є забруднення середовищ проживання нафтою, осушення водно-болотних угідь та надмірний видобуток торфу, викиди ядерних та хімічних відходів в північні моря. Морянка перебуває під захистом Червоної книги МСОП (статус - вразливий), Бонської та Бернської конвенцій, Угоди AEWA та Директиви ЄС щодо охорони диких птахів.