Вид – Очеретянка індійська (Acrocephalus agricola) Рід – Очеретянка (Acrocephalus) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал очеретянки індійської складається з окремих розкиданих ділянок від дельти Дунаю і Афганського Белуджистану на заході до Маньчжурії і провінції Фуцзян на сході. В Україні гніздиться в приморських районах та подекуди на сході країни. У лісостепу очеретянка індійська гніздиться в заболочених місцях березових заростей,на рівнинах і в річкових долинах, переважно в низькорослих розріджених очеретах на берегах найрізноманітніших прісноводних водойм, а також у верболозах і заростях жидівника біля води упереміж з очеретом. На великих озерах, облямованих значними масивами очерету, займає місця подалі від берега і вглиб водойми.

Опис

Довжина тіла – близько 12 см
Розмах крил - 15 — 17,5 см
Вага – 9 – 11 г

Оперення верху буре, з рудим відтінком, голова темніша; над оком чітка світла "брова"; поперек рудуватий; низ білуватий; махові і стернові пера бурі; дзьоб бурий, біля основи нижньої щелепи жовтуватий; ноги бурі.

Спосіб життя

Співати очеретянка індійська починає не відразу після прильоту, розпал співу припадає на травень і червень. Співоча пташка тримається переважно в очеретах. Не так обережна, як деякі інші очеретянки, але при переслідуванні ховається і може відлітати навіть в кущі, розташовані досить далеко від води. На великих озерах з берега спостерігається важче, ніж з човна, і то на певній віддалі від краю водойми. Харчовий раціон індійської очеретянки складається з комах.

Розмноження

Розбивка на пари у індійської очеретянки відбувається десь за 20 після появи на місцях гніздування. Гніздо пташка розташовує в очеретах або серед гілок прибережних чагарників на висоті в 30-120 см над водою або ж над тростинним настилом, що лежить на мулі. Циліндричне або у вигляді зрізаного зверху кулі, надзвичайно міцне, витончене і красиве гніздо пташка зводить між стеблами очерету, іноді між гілками чагарнику і будує його з розмоченого листя різних болотних рослин і злаків, а також з квіткових кистей очерету і рослинного пуху. Зовнішній шар гнізда побудований з грубших матеріалів, ретельно пригладжений і міцно обвитий очеретяними волокнами, якими споруда прикріплюється до стебел та гілок. Внутрішній шар найчастіше сплетений з найтонших стеблинок злаків і квіткових кистей очерету, іноді ж щільно викладений рослинним пухом. Кладка з 4-5 яєць трьох типів забарвлення. Здебільшого яйця мають світло-оливкове основне тло, з глибокими неясними оливковими точками і поверхневими чіткими оливково-бурими полями і плямами. Рідше трапляються яйця зі світло-бурим основним фоном, з глибокими малопомітними бурими і поверхневими різкими полями і плямами. Іноді яйця мають блідо-зеленувате основне тло з блакитною домішкою або без неї і з численними глибокими і поверхневими буро-оливковими або чисто оливковими плямами і точками, з домішкою сіруватих цяток і чорних штрихів. Виліт пташенят з гнізда починається з другою половини червня.

Для збереження виду необхідна сувора охорона водно-болотних угідь та відмова від пестицидів.