Вид – Очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus) Рід – Очеретянка (Acrocephalus) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал очеретянки лучної обіймає Європу і Азію від Великобританії, Скандинавського і Піренейського півостровів до заполярної частини Єнісею та Алтаю. В Україні гніздиться майже на всій території, крім Карпат, Криму та деяких районів півдня степової смуги; під час міграцій трапляється скрізь. Лучна очеретянка оселяється серед земноводної рослинності і займає зарості очеретів, осоки, хвощу або верболозів на берегах річок, стариків, озер, морів, боліт і ставків. Гніздиться також у занедбаних садах з водоймами, в степових районах – в полумископодібних улоговинах з купинами та водою. На прольотах трапляється в заростях очерету, в яких взагалі не гніздиться. Восени очеретянку лучну можна побачити на картопляних полях, конопляних полях та городах.

Опис

Довжина тіла – близько 13 см
Вага – 10 – 15 г

У дорослого птаха голова темно-бура, з чіткими жовтуватими «бровами»; верх оливково-бурий, з темною строкатістю на спині і верхніх покривних перах крил; низ вохристо-білий, боки тулуба рудуваті; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; стернові пера рудувато-бурі; дзьоб бурий, знизу жовтуватий; ноги буруваті. Молодий птах схожий на дорослого, але рудіший; на волі дрібні темні риски.

Спосіб життя

Дорослі особини очеретянки лучної вирізняються надзвичайною обережністю і весь день проводять в гущавині трав'янистих заростей, лише зрідка вибираючись наверх, відтак знову ховаються в них. Але в шлюбний період самець виказує свою присутність піснею і в цей час підпускає до себе на 20-15 м, а потім або мовчки зникає в трав'янистих нетрях або відлітає на досить значну відстань. Самку навіть у розпалі шлюбного періоду не вдається бачити, оскільки при підході до гнізда вона заздалегідь встигає шаснути в траву і сховатися в ній безслідно. До того ж вона при цьому не видає жодних криків. Молоді птахи надзвичайно довірливі і не тільки близько підпускають до себе, але навіть вибираються з заростей і самі часом всім виводком наближаються до людини і розглядають її. В кінці літа і на початку осені молоді птахи здійснюють кочівлі на значні відстані, мандруючи поодинці, залітають на ярі та озимі злакові поля, зарості вівса, і в посадки гороху, віддалені іноді на кілька кілометрів від місць їх походження. Але більшість молодих все ж кочує в межах властивих очеретянці лучній місць існування. Раціон цієї очеретянки складають комахи, павуки та молюски, яких вона відшукує на земноводній рослинності, а восени і в інших місцях. Іноді до раціону включаються також і ягоди.

Розмноження

Незабаром після прильоту самці очеретянки лучної починають співати і формуються пари. Гніздо птахи зводять неподалік від води, над вологим ґрунтом, рідко над неглибокою водою в дрібному очереті, в купині осоки, в густій високій траві або в кущах верболозу або безпосередньо біля самої землі, або ж на висоті 10-30 см над нею.

Гнізда очеретянки лучної бувають чашоподібними або циліндричними. Перші зустрічаються найчастіше і завжди розташовані над сушею. Хоча будова їх складна, але все ж у них можна розрізнити три шари: 1 ) пухкий зовнішній шар з моху, сухих стеблинок і листя торішніх злаків і осок, серед яких іноді вплітаються павутина, а також кокони і крила метеликів; 2 ) щільний внутрішній шар з тонких і ніжних стеблинок і листя злаків; 3 ) внутрішній найміцніший шар, який є, власне, внутрішньою вистилкою гнізда і складається з ніжних тонких травинок, стеблинок або ніжних квіткових осей злаків та інших болотних рослин, поверх яких іноді вплетений кінський волос. Циліндричні гнізда трапляються значно рідше і притому майже завжди над водою. Вони також тришарові, їх зовнішні стінки будуються з тонких верхівок листя рогозу і злаків, середній шар складається з стеблинок і квіткових осей злаків, внутрішній - міцний і тонкий, сплетений з розмочаленого листя і ніжних стеблинок злаків. Стебла трав'янистих рослин і гілочки верболозу, серед яких птахи розташовують гніздо, або вплітаються в його стінки або тільки прилягають до них, але і в цьому випадку біля краю лоточка вони міцно обв'язуються будівельними матеріалами зовнішнього шару гнізда, яке таким чином стає добре укріпленим. Кладка з 4-6 світлих пісочно-сіруватих яєць, покритих плямами двох типів: 1) з неясними жовтувато-бурими плямами і 2) яйця з різко вираженими червонуватими або темно-бурими плямами. На яйцях обох типів помітні також чорні або світлі лінії, рисочки і карлючки. Яйця висиджують поперемінно обидною батьків від 12 до 14 днів. Молоді птахи стають самостійними через 10-12 днів.

Для збереження виду необхідне впровадження пермакультурних методів сільського господарства, охорона водно-болотних угідь, відмова від пестицидів. Очеретянка лучна охороняється Бонською та Бернською конвенціями.