Вид – Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) Рід – Очеретянка (Acrocephalus) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал очеретянки прудкої охоплює територію Євразії від південної частини Фінляндії на півночі до Італії на півдні та від Франції на заході до Томської та Новосибірської областей Росії на сході. Протягом ХХ ст. перестала гніздитися в Західній Європі і катастрофічно скоротила чисельність в Центральній Європі. В Україні зараз гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській і Чернігівській обл. Зимує в Африці на південь від Сахари. Гніздовий біотоп виду - заплавні луки з чагарниково-осоковими заростями; низинні болота, порослі верболозом та іншими гігрофільними рослинами. Прудка очеретянка висуває досить суворі вимоги до біотопів, де вона гніздиться. Це, по-перше, повинні бути вологі болота з постійним рівнем води в межах від 1 до 10 см. По-друге, рослинність не повинна бути щільною та високою – 30-60 см є оптимальною висотою трав. Тому цей птах не гніздиться в суцільних заростях очерету та рогозу. Важлива і площа для основних (ключових) її поселень – болотний масив повинен бути не менше кількох десятків гектарів. Саме такі біотопи характерні для осокових асоціацій, які частіше всього зустрічаються в евтрофних (низинних) болотах, розташованих у заплавах невеличких річок. На прольоті птах обирає береги річок і ставів із заростями верболозу та інших гідрофільних рослин.

Опис

Довжина тіла – близько 12,5 см
Вага – 10 – 13 г

Розміри самців і самок однакові. За забарвленням дорослих птахи різниці між самцями і самками немає. Спина бежево-оливкового кольору з темними, майже чорними надстовбурними частинами. Ближче до хвоста помітний рудуватий відтінок. Посередині голови проходять дві чорні смуги, розділені вузькою оливково-жовтою смужкою. Черевце птаха забарвлено у світло-рудий колір і стає світлішим до середини. Ноги жовтого кольору. Хвіст ступінчастий з трохи загостреними кінцями стернових пер. Восени у прудких очеретянок відбувається линька , після чого забарвлення птахів набуває яскравіших тонів. Молоді особини відрізняються великою кількістю світлих ділянок оперення.

Спосіб життя

Очеретянка прудка значно потайливіша за своїх родичів, а тому часто лишається непомітною на землі, перебуваючи в пошуках їжі. Як й інші очеретянки, цей птах харчується передовсім маленькими комахами та молюсками.

Розмноження

Незважаючи на те, що очеретянка прудка обирає виключно болотисті місцевості для гніздування, своє гніздо вона будує не над водою, а на суходолі, здебільшого біля основи густо зарослого травою куща верболозу. Гніздо напівкулясте, міцне, але досить грубе, затиснене між густими гілками чагарнику на невеликій висоті над землею, а не прив'язане краями до частин рослин, які його підтримують. З'являється на місцях гніздування в середині, квітня - 1-й декаді травня. Шлюбна система прудкої очеретянки становить собою щось середнє між полігінією та проміскуїтетом. Це коли самець займає територію та принаджує туди самиць, кількість яких може бути від 0 до 3-4. Саме через це чисельність прудких очеретянок оцінюють в самцях, що співають. Але і у самок у виводках часто-густо бувають пташенята від різних батьків. Повна кладка складається з 5-6 яєць зеленувато-жовтого кольору з блідо-оливковими цятками і плямами. Шкаралупа яєць гладка, дещо блискуча. У разі загибелі невилуплених нащадків птахи відкладають кладку повторно. Гніздо пташенята залишають на 14-й - 15-й день, після чого ще близько місяця тримаються біля гнізда. Відлітає очеретянка прудка на місця зимівлі протягом перших двох декад вересня.

Для здорової популяції очеретянки прудкої необхідна водно-болотний біотоп великої площі. Це пов’язана з потребою великих ділянок, які займають самці цього виду протягом сезону розмноження для отримання доступу до кількох самок. Водно-болотні угіддя таких розмірів та типів зазнали злочинного знищення в наслідок так зв. «меліорації» та шкідливих для природи методів сільського господарства. Спалювання очеретів також має загрозливі для виживання даного виду наслідки. На місцях зимівлі в Африці негативним чинником є розширення пустельної зони, що спричиняє збільшення перелітної дистанції. Для збереження виду необхідна сувора охорона всіх місць гніздування на території України та включення їх до ПЗФ держави. Проведення відновлення боліт, де раніше гніздилися птахи, впровадження пермакультурних методів сільського господарства. Очеретянка прудка включена до Червоного списку МСОП (статус - вразливий), Червоної книги України (статус - зникаючий), Бонської та Бернської конвенцій.