Вид – Очеретянка тонкодзьоба (Lusciniola melanopogon, Acrocephalus melanopogon) Рід – Тонкодзьоба очеретянка (Lusciniola) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Вид включає 3 підвиди в Південній Європі і Західній Азії. Зимує на півдні ареалу. Птахи з південно-західної та південної частини Європи на зиму мігрують в Середземномор`я, а з Азіатських країн – в Аравію та Пакистан. Їх ареал не простягається далеко на північ, але деякі особини трапляється в Польщі та Данії. Є декілька повідомлень, що окремі особини вкрай рідко траплялись в Великобританії, проте тонкодзьоба очеретянка не включена до офіційного списку британських видів птахів. В Україні гніздовий, перелітний вид. Гніздиться в пониззі Дунаю.

Опис

Довжина тіла – близько 13 см
Маса – 11-12 г

Тонкодзьоба очеретянка – дрібний птах, стрункої статури з неяскравим забарвленням. У дорослих особин в шлюбному вбранні верхняя частина тіла оливково-бура, з рудуватим відтінком та продовгуватими темно-бурими строкатими смугами на спині. Голова темніша за спину, по боках голови над білими бровами тягнуться темні смуги. Крило знизу біле. Оперення густе, довге та м`яке. Дзьоб чорний, прямий і загострений. Ноги чорні, райдужна оболонка ока бура. Хвіст та крила короткі і заокруглені. Забарвлення самців і самок однакове. У молодих птахів в забарвленні більше іржаво-коричневих тонів, плямистість виражена сильніше. Також є плями на грудях. Від середземноморської очеретянки тонкодзьоба відрізняється рудішим тоном оперення, темним ряботинням на спині і верхніх покривних перах крил, майже чорним лобом і тім`ям, білими «бровами», горлом, грудьми і черевом; від лучної очеретянки – темнішими покривними перами вух і спиною, але найдостовірніше – піснею.

Спосіб життя

Тонкодзьоба очеретянка оселяється в заростях очерету, що оточують болота, озера, ставки та інші водойми. В зимовий час зустрічається також у ровах, що заросли навколоводною рослинністю. Характерний спів виокремлює цей вид з хору інших птахів, що населяють зарості водойм. Загалом, спів більш мелодичний, ніж у інших очеретянок, схожий на пісню садової кропив`янки. Поживу, що складається, здебільшого, з комах, птах добуває, обстежуючи листя і пагони, збирає з поверхні води, рідко ловить комах в польоті. Часто тримає хвіст задертим. Якщо птах стурбований, він нервово сіпає хвостом. Більшу частину часу особини проводять у густих заростях, спритно переміщуючись серед болотяної рослинності.

Розмноження

Гніздо птахи споруджують низько над водою в очеретяних завалах, рогозових заростях та у чагарниках. Будівельним матеріалом зазвичай є суха трава з додаванням рослинного пуху. Гніздо підвішується краями за вертикальні стебла. Кладку з 3-6 яєць насиджують обидва батьків впродовж 14-15 діб. В рік птахи виводять одне потомство. Пташенята вилітають приблизно на 12-й день.

 Вид охороняється Бернською (додаток 2), Боннською (додаток 2) конвенціями, а також Директивою Європейського союзу з охорони диких птахів (CEE 1). Популяції виду може загрожувати меліорація заболочених та заплавних ділянок, оскільки ці біотопи є основним середовищем існування, гніздування та харчування цього та видів птахів. 

Підготувала Світлана Котенко