Вид – Очеретянка велика (Acrocephalus Arundinaceus) Рід – Очеретянка (Acrocephalus) Родина – Кропив'янкові (Sylviidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Велика очеретянка поширена майже у всій Європі, в Західному Сибіру, в Середній Азії і на Далекому Сході. Основний європейський ареал не сягає північніше 55° пн. ш. Найчастіше велика очеретянка оселяється в очеретяних заростях на берегах найрізноманітніших водойм, її можна зустріти в очеретах як біля невеликих степових ставків, стариць і річкових затонів, так і в розлогих плавнях низин річок, а також на високих заростях очеретів вздовж морських узбереж. Рідше займає порослі верболозів біля околиць стоячих і протічних водойм, левади, прибережні тополі і густі дерева біля води в старих запущених садах. На прольоті спостерігається також на сухих територіях, позбавлених болотної рослинності.

Опис

Довжина тіла – близько 19 см
Розмах крил – 25 – 29 см
Вага – 30 - 31 г

Очеретянка велика більша за розмірами за інших очеретянок, в неї коричнево-бурий верх, білястий низ, з руді боки тіла і грудей. Пір'я на голові часто настовбурчене, на зразок ледь помітного чубчика. «Брова» вузька і світла, дзьоб довгий і міцний, лапи сильні, буро-сірого кольору. Статевий диморфізм відсутній.

Спосіб життя

Незважаючи на спритне пересування серед заростей, великій очеретянці тяжко маскуватися через великі розміри. Співає вона, сидячи на верхівці тростини. Її пісня гучна і тріскуча. Основу харчування складають жуки, бабки, мухи та інші навколоводні комахи. У пошуках поживи велика очеретянка ретельно обнишпорює кожну рослина в заростях очеретів, рогози, лепехи, в травостої луків і в прибережних чагарниках. Нерідко здобуває поживу також в кронах дерев, що ростуть біля водойм.

Розмноження

У багатьох місцях велика очеретянка з'являється раніше, ніж очерет доросте до норми, а прибережні дерева і кущі одягнуться в пишне листя. У зв'язку з цим проходить певний проміжок часу між початком прильоту і періодом гніздування. У Криму в той час, поки підростають очерети, великі очеретянки тримаються в кронах дерев, що ростуть біля ставків; подібне явище спостерігається також і в Прикарпатті. Гніздо велика очеретянка будує в очереті, іноді в прибережних кущах, а також і на деревах біля водойм. У очеретах гніздо звивається на висоті 60-120 см над водою і закріплюється між кількома стеблами і притому настільки міцно, що воно не може ані опуститися вниз під вагою птаха і пташенят, ані піднятися вгору під час повені. Гніздо будує самка, самець же лише супроводжує її при підносі будівельних матеріалів. Будується гніздо з листя і стеблинок різних прибережних рослин, з квіткових віничків очерету, квіткових ніжок лугових злаків, рослинного пуху, павутиння, іноді з обривків ниток, мотузочок і навіть з шматків волосіні з рибальських вудок. Всі ці матеріали очеретянка щільно переплітає одні з іншими і ними ж міцно обплітає стебла, що утримують гніздо. Лоточок вистилає сухим дрібним листям, тоненькими стеблинками, корінцями, іноді пташиними пір'їнками. До спорудження гнізда в Криму велика очеретянка береться наприкінці травня.

Кладка складається з З-6 яєць зеленувато-білого або синювато-зеленого тону, покритого глибокими бурими або оливково-бурими полями і дрібними поверхневими чорнувато-сірими або сіруватими цятками. Насиджування самкою триває приблизно 14 днів. Пташенята вилітають з гнізда на 12- 14 добу життя. Пташенята очеретянки, які тільки-но залишили гніздо, літати ще не вміють, намагаються міцно триматися лапами за стебла рослин та нерідко падають прямо у воду. До рятівного очерета вони добираються плавом, як, до речі, й дорослі птахи, які з якихось причин опиняються у воді. Залишають нас великі очеретянки в кінці серпня — на початку вересня, накопичивши заздалегідь достатньо жирових запасів, щоб дістатися до місць зимівлі, які розташовані в Африці, за екватором.

Загрозливими чинниками для очеретянки великої є спотворення водно-болотних угідь в наслідок так зв. «меліорації», випалювання та знищення заростів набережної рослинності, загибель птахів під час міграцій. Для збереження виду важливими є охорона та відновлення водно-болотних угідь та заборона пестицидів. Очеретянка велика перебуває під захистом Бонської та Бернської конвенцій.