Вид – Орябок (Tetrastes Bonasia) Рід – Орябок (Tetrastes) Родина – Тетерукові (Tetraonidae) Ряд – Куроподібні (Galliformes)

Середовище існування

 Ліси тайгової зони від Скандинавії до Сахаліну, Уссурійського краю і Північної Японії та гірські ліси Піренеїв, Альп, Балкан і Карпат. В Україні поширений у Поліссі, Розточчі, Карпатах та подекуди на півночі лісостепової смуги. На всіх зазначених теренах птах рідкісний, хоч ще на початку ХХ століття цей птах траплявся неподалік Києва, Луцька та на Сумщині. Орябок заселяє ліси різного типу, проте перевагу віддає деревостанам, у яких переважають береза, ялина, вільха з густим підліском та добре зволоженим ґрунтом.

Опис

Довжина тіла – 35 – 37 см
Розмах крил – 48 – 54 см
Вага – 300—500 г.
Тривалість життя – до 7 років.

Дорослий самець. Верх голови і шия та спина сірі з темно-бурими і рудими поперечними смугами. Пера на тім'ї видовжені і утворюють невеликий чуб. Поперек і надхвістя сірі з вузькими чорними поздовжніми штрихами і рудим поперечним рисунком. На горлі велика чорна пляма, облямована білою смугою. Нижня частина шиї і воло з рудими, білими і бурими поперечними плямами. Решта нижньої сторони тіла білуватого кольору з бурими серцевидними плямами. Дзьоб сірочорний, пальці бурі.

Доросла самка. Відрізняється від самця сильним розвитком іржастих тонів. Горло білувате без чорної плями.

Спосіб життя

Орябок птах осілий, який не здійснює далеких міграцій. Як і всі тетерукові, здебільшого рослиноїдні, живляться вони різними ягодами (журавлиною, чорницею тощо), насінням, бруньками і паростками різних рослин, хоча влітку в його раціоні тваринні корми займають значне місце; пташенята живляться в основному комахами.

Молоді орябки набувають дорослого оперення протягом осені. В кінці вересня і в жовтні орябки, які до цього часу тримаються виводками або поодинці, розбиваються на пари. Це супроводжується пересвистуванням, гонитвою одного за одним, іноді бійками між самцями. Можливо, що частина птахів не бере участі у осінньому паруванні й розбивається на пари тільки весною, бо зимою доводиться бачити і виводки, і поодиноких птахів. На початку зими орябки переходять від переважно наземного життя до деревного. Здебільшого вони тримаються в нижній частині крони дерев і тільки під час глибокого снігу на ніч спускаються на землю, і за наявності снігового покриву, закопуються у сніг, проводячи в ньому ніч і найбільш холодні години дня. Це також надає певний захист від хижаків, від яких орябок сильно потерпає у всі пори року.

Розмноження

Весною, на початку періоду розмноження, орябки тримаються вже парами ще переважно на деревах, але поступово все частіше і частіше злітають на землю. В цей час самці залицяються до самок, часто можна почути тонкий свист самця. Самка будує гніздо де-небудь у захищеному місці (під кущем, зваленим деревом тощо); воно являє собою невеличку ямку, вистелену сухими листочками і стеблами трави. На Поліссі відкладання яєць починається, приблизно, в першій половині квітня, в Карпатах, очевидно, раніше: в кінці березня — на початку квітня. Яйця кольору вершків з рудуватим відтінком або світлий бурувато-жовтий, плямки звичайно нечисленні і дрібні. Кладку насиджує тільки самка протягом 21 дня. Через кілька годин після вилуплення пташенята залишають гніздо і разом із самкою переходять на поляни, просіки та узлісся, де є більше комах. Віком у кілька днів орябки вже можуть підлітувати, а через три тижні після вилуплення вони досягають розмірів шпака і вже ночують на деревах. Через два місяці молоді орябки майже досягають розмірів дорослих птахів. Самці, які ніякої участі в піклуванні про потомство не беруть, тримаються в густих заростях і в молодняках, переважно на землі.

Охорона

Орябок зазнав зниження чисельності зумовлюють через знищення або спотворення біотопів існування внаслідок так зв. «лісогосподарської діяльності, полювання та чинника непокою, особливо у період гніздування. Птаха занесено до Червоної книги України (статус - вразливий) та до Бернської конвенції. З метою охорони слід проводити біотехнічні заходи зі збереження та відновлення лісів, обмежити людський вплив на біотопи поширення виду, налагодити штучне розведення з наступною інтродукцією у природне середовище.