Просимо допомоги у збиранні даних для створення унікального Атласу гніздових птахів Європи!

Шановні друзі!

Нам необхідна Ваша допомога!

Проект «Пернаті друзі» та Харківське відділення Товариства охорони птахів України (як і решта регіональних відділень Товариства та інші українські об’єднання орнітологів і любителів птахів) беруть участь у збиранні даних для створення Атласу гніздових птахів Європи (подробиці можна знайти тут http://aves.org.ua/forum/viewtopic.php?f=28&t=126). Головна ідея Атласу – відобразити на мапах сучасне поширення і рівень чисельності всіх гніздових видів птахів в Європі і оцінити ті зміни, що сталися за останні 20 років. Матеріали для складання попереднього, першого видання атласу були зібрані у 1980-ті роки та на початку 1990-х років. Власне атлас побачив світ у 1997 році і став одним із головних джерел інформації про птахів Європи. Але у нашому світі, що бурхливо міняється, дані про розповсюдження і чисельність птахів швидко стають застарілими. Тому виникла необхідність у підготовці нового видання Атласу, в якому був би відображений сучасний стан фауни. І дійсно, за минулий проміжок часу границі поширення та чисельність багатьох видів птахів в Європі змінилися. Наприклад, швидкоплинно стають повсюдно рідкісними чайка і великий кульон. У Харківській області з 1990-х років знизилася чисельність сірої гуски, багатьох видів качок, куликів, крячків, сірого журавля, грака, проте вперше з’явилися на гніздуванні великий баклан і жовтоногий мартин.

Територія Харківської області за площею є порівняною із європейськими країнами (дещо більша за Бельгію, але трохи менше Голландії). Орнітологів і любителів птахів у нас мало. Тому важливими є будь-які відомості про поширення і чисельність деяких добре знаних, впізнаваних видів птахів, які можуть бути зібрані під час велосипедних та інших туристичних походів, відвідувань баз відпочинку і дачних ділянок, що розташовані поза межами міста, під час робочих поїздок у різні райони області. У багатьох випадках достатньо просто свідоцтва про зустріч виду у гніздовий час у певному місці. Нижче поданий перелік відомостей, у збиранні яких ми потребуємо Вашої допомоги:



Лебідь-шипун. Зовнішній вигляд лебедя-шипуна є добре відомим. Це єдиний вид лебедів, що гніздиться у Харківській області. Необхідні відомості про зустрічі пар лебедів на будь-яких водоймах у гніздовий час, з квітня до кінця серпня.



Білий лелека. Важливими є всі відомості про знахідки жилих гнізд білого лелеки, які найчастіше розташовані в селах на стовпах ліній електропередач або на водонапірних баштах. Жиле гніздо – це гніздо, в якому навесні або влітку можна побачити дорослого птаха, що сидить або стоїть, або, наприкінці червня – у липні, помітити голови пташенят. Місцеві жителі, зазвичай, добре знають, зайняте гніздо лелеки чи покинуте. Повідомити про місце розташування жилого гнізда лелеки можна на сайті http://pzf.gis.kh.ua/stork/



Сизий голуб. Цей вид добре знаний жителям Харкова. Однак відомостей про гніздування сизих голубів у невеликих містах і селах в Харківській області обмаль. Тому важлива інформація про зустрічі їх у таких населених пунктах, але бажане впевнитися, що маєте справу з птахами, що розмножуються у природних умовах, а не в голубниках!



Міська ластівка. Міські ластівки, незважаючи на назву, так само часто гніздяться у селах, як і у містах. Ось тільки чисельність їх у місті Харкові останніми роками суттєво зменшується. А поза межами міста вони можуть влаштовувати гнізда на будівлях висотою, зазвичай, у два та більше поверхів, гніздяться також під опорами мостів. Гнізда являють собою глиняні напівкруглі конструкції, які птахи приліплюють у кутах віконних прорізів або під карнизами. На придатних опорах пари ластівок влаштовують свої гнізда близько одне від одного, інколи, впритул. Важливі відомості про знахідки жилих гнізд і у місті Харкові, і у менших населених пунктах, а також і поза їх межами (мости). Міські ластівки добре відрізняються від інших наших ластівок завдяки білому надхвістю і відсутності довгого хвосту (як у сільської ластівки; див. фото). Несхожі вони і на серпокрильців – знову ж таки через помітний контраст в оперенні: біле надхвістя і світлий, а не темний низ тіла.



Грак. В останні роки чисельність граків на гніздуванні скоротилася катастрофічно. Багато колоній повністю зникло. Тому важливі будь-які відомості про знахідки граків: 1). просто зустрічі птахів у гніздовий час з квітня до кінця серпня і, особливо, 2). знахідки колоній. Граки влаштовуються на гніздуванні вкупі. Гнізда зазвичай строять на деревах, по декілька на одному дереві, або, не так часто, на високих металевих опорах ліній електропередач на залізничних станціях. Колонії дуже помітні навесні, у квітні, коли на деревах мало листя, а птахи поводяться шумно. Від сірої ворони і галки грак відрізняється повною відсутністю сірого кольору в оперенні, від крука – розмірами і світлим дзьобом (крук значно крупніший; див. фото). Чорні ворони в Україні не гніздяться.

Дуже важливо було б, за можливістю, супроводжувати відомості про зустрічі або знахідки місць гніздування перелічених вище видів фотографіями, які допоможуть виключити можливі, хоч і мало ймовірні помилки.

Зібрану інформацію можна передавати керівникам проекту «Пернаті друзі» Олександру Бобку (http://vk.com/oleksandr_bobko, https://www.facebook.com/obobko) та Єгору Яцюку (http://vk.com/yyatsjuk, https://www.facebook.com/yyatsjuk), або на пошту pernatidruzi@ukr.net

або відсилати безпосередньо координаторам атласних робіт у Харківській області – Андрію Анатолійовичу Атемасову (atemasov@ukr.net) або Михайлу Вікторовичу Баніку (mikbanik@ukr.net; тел. 097-556-48-91).

Якщо Ви зацікавлені у активнішій роботі зі збирання даних для атласу гніздових птахів Європи, просимо звертатися за вказаними адресами.