Вид – Пісочник морський (Charadrius alexandrinus) Рід – Пісочник (Charadrius) Родина – Сивкові (Charadriidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Ареал пісочника морського простягається вздовж узбережжя морів і солоних озер на усіх материках, за винятком Антарктиди, та на багатьох островах. В Україні гніздиться на прибережних ділянках Чорного і Азовського морів, на Сиваші та у Дніпропетровській області. Під час кочівель і міграцій може спостерігатись у інших частинах країни. Оселяються морські пісочники на берегах солоних лиманів, озер, на березі моря, іноді досить далеко від води, але завжди на засолених ґрунтах.

Опис

Довжина тіла – 15 – 17 см
Розмах крил – 42 – 45 см
Вага – 30 – 70 г

Дорослий самець у весняному оперенні. Лоб білий, передня частина тім'я чорна, задня блідо-бура, потилиця іржаста. Спина, крила зверху і надхвістя блідо-бурого кольору. Смужка на вуздечці і на покривних перах вуха та великі плями на боках вола чорні. Брова, кільце навколо шиї, вся нижня сторона тіла, спід крил і хвіст знизу білі. Махові пера темно-бурі, на зовнішніх опахалах і кінчиках другорядних махових є білий колір. Стрижень першого махового і середина стрижнів інших першорядних махових пер теж білі. Великі верхні покривні пера крила з білими кінчиками, які утворюють на крилі білу смужку. Середня пара стернових пер темно-бура; три крайні білі, решта з домішкою білого кольору. Дзьоб чорний, ноги сірі або червонуваті.

Самець у весняному вбранні

Доросла самка у весняному оперенні відрізняється від самця тим, що у неї нема на голові ні чорного, ні іржастого кольору. Плями на боках вола не чорні, а бурі. Це вбрання птахи носять з травня до липня.

Самець у зимовому вбранні

Дорослий птах у зимовому оперенні схожий на самку у весняному вбранні, але зверху темніший; у самця на голові і волі залишаються рештки чорного рисунка. Молодий птах схожий на дорослу самку, але бурі пера верхньої сторони тіла з світлими блідо-вохристими облямівками.

Самка

Спосіб життя

Найчастіше пари цих птахів доводиться бачити на солончаках з твердим глинистим ґрунтом, майже без рослинності або з негустими заростями солянок, біля солоних мілководних водойм. В таких місцях морські пісочники нерідко живуть разом з чоботарями, коловодниками звичайними, дерихвостами, малими і річковими крячками, але розподіляються по берегах водойм значно рівномірніше, не утворюючи колоній, як зазначені види. Морські пісочники живляться переважно комахами, яких вони збирають на солончаках і берегах солоних лиманів, а також різними молюсками і ракоподібними.

Розмноження

Весною морські пісочники прилітають на місця гніздування в березні на початку квітня.Незабаром після прильоту у морських пісочників починається токування. Токуючі самці літають коливним польотом, який трохи нагадує політ кажанів, колами над гніздовими місцями з голосною треллю. Сівши на землю, вони ганяються за самками, розпушивши пера. Самці продовжують токувати до вилуплення пташенят.

Гніздові ямки морські пісочники найчастіше влаштовують серед зовсім рідкої порості солянок, рідше на голому солончаку. Вистилки в ямці звичайно нема, але на її краях нерідко лежать сухі стеблинки, черепашки тощо. В кладці буває чотири, рідше три яйця. З квітня по липень відкладає, здебільшого, 3 рудих з темними цятками яйця, які насиджують обоє батька протягом 24-27 днів (самка вдень, а самець вночі). Молоді стають на крило у віці 27-31 дня. Ще до того як пташенята стануть льотними, у морських пісочників починається повне линяння, яке закінчується пізно восени. Часткове линяння молодих птахів, в результаті якого вони одягають зимове оперення, починається пізніше. Перед осіннім відльотом морські пісочники збираються у зграйки, а часом і у великі зграї, які завжди тримаються розсіяно. Осінній відліт закінчується на початку.

Охорона

Загрозливими чинниками для морського пісочника є інтенсивне освоєння прибережних біотопів та їх трансформація, зростаюче навантаження з боку туристичного бізнесу, злочинна господарська діяльність, випасання худоби у місцях гніздування, ріст чисельності здичавілих собак. Для збереження виду необхідно регулювати чисельність інвазивних видів; регламентувати туристичний бізнес та випасання худоби у місцях гніздування; проводити заходи з покращання стану біотопів, які використовуються видом. Пісочник морський перебуває під захистом Червоної книги України (статус - вразливий), Бонської та Бернської конвенцій, а також Угоди AEWA.