Плиска біла (Motacilla alba)
Вид – Плиска біла (Motacilla alba) Рід – Плиска (Motacilla) Родина – Плискові (Motacillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Біла плиска гніздиться майже у всіх районах Європи і на значній частині Азії, в межах помірного поясу. Велика частина популяції належить до перелітних птахів, хоча окремі групи плисок можуть зимувати в місцях гніздування. Птахи, що гніздяться на півночі Європи, відлітають на зимівлю в південну і західну частину континенту, де зими м'якіші. Частина плисок зимує на півдні Азії. Гнізда ці птахи в'ють, зазвичай, на відкритих просторах. Живуть плиски і в горах. Птахи воліють селиться поряд з водоймами, а полювати на нерозораних полях, луках та на берегах річок. Птах ніколи не селиться в лісі, і майже ніколи - на рідколіссі. В Україні плиска біла представлена на всій території як гніздовий, перелітний птах.
Опис
Довжина тіла – 18 см
Розмах крил – 25-30 см
Вага – 25-32 г
Самець у шлюбному вбранні: верх сірий; лоб, щоки, покривні пера вух, боки шиї, груди і черево білі; тім’я, потилиця, задня частина шиї, горло і воло чорні; верхні покривні пера крил чорні; махові пера темно-бурі; хвіст чорний, на крайніх стернових перах біла барва; дзьоб і ноги чорні.
Самець
Самець у позашлюбному вбранні: тім’я, потилиця і задня частина шиї сірі; горло біле; на волі широка чорна смуга.
Самка
Самка у шлюбному вбранні: тім’я і потилиця чорні, з домішкою сірого кольору; межа між чорним і сірим кольорами на задній частині шиї нечітка. У позашлюбному оперенні самка така, як і позашлюбний самець. Молодий птах схожий на позашлюбного дорослого птаха.
Молодий птах
Спосіб життя
Плиска регулярно облітає свою ділянку, охороняючи її від родичів і вистежуючи здобич. Основною їжею плиски слугують комахи, рідше вона поїдає інших дрібних безхребетних. Птах полює, стрімко пересуваючись поверхнею землі. Проковтнувши жертву, вона не переслідує інших комах, що кидаються врозтіч. Плиска перебігає в інше місце для продовження полювання, проте коли налякані комахи заспокоюються і вибираються з прихистків, їх може чекати неприємна зустріч з мисливицею, що повернулась на «рибне» місце. Якщо на території плиски з'являється родич, господар прагне якомога швидше витіснити непрошеного гостя зі своєї ділянки. Особливо старанно птах охороняє ділянку в періоди браку поживи. Якщо територія рясніє комахами, плиска може допустити на неї іншого птаха; в цьому випадку гість бігає слідом за господарем і намагається ловити сполоханих ним комах. Взимку плиски, які не володіють власними ділянками, об'єднуються в зграї і полюють гуртом. Іноді, у випадках нестачі їжі, до них приєднуються і господарі мисливських угідь. Якщо кількість комах в околицях збільшується, останні повертаються в свої володіння. Свій раціон плиска доповнює насінням і м'якими фрагментами рослин.
Розмноження
На місцях гніздування плиски з'являються в кінці березня або початку квітня. Гніздо в'ють в дуплах, серед скель або в шпаківнях, недалеко від води. Не менш охоче птахи гніздяться в старих кам'яних огорожах, попід стріхами, в сухих канавах, під мостами, в штабелях дров або купах будівельного каменю. У період розмноження пір'я самця набуває шлюбного забарвлення, і контраст між білим і чорним кольором стає більш виразним. Самка відкладає, зазвичай, п'ять-шість світло-сірих з темними цятками яєць, які насиджує протягом 12-14 днів. Партнер в цей період приносить їй частину своєї здобичі. Пташенятами опікуються обидва батьків. Маленькі плиски залишаються в гнізді протягом 13-16 днів, після чого ще деякий час перебувають під опікою батьків, набуваючи навичок полювання. До осені молоді птахи стають повністю самостійними. На зимівлю плиски білі відлітають у жовтні-листопаді.
Охорона
Життя плисок пов’язане як з водно-болотними угіддями, вологими луками, пасовищами, так і агроценозами. Для збереження виду необхідний ретельний захист водно-болотних угідь, охорона луків та пасовищ неподалік від водойм (особливо від перепрофілювання з метою забудови чи нецільового використання), впровадження природовідповідних методів сільського господарства. Писка біла перебуває під захистом Бернської конвенції.