Вид – Побережник червоногрудий (Calidris ferruginea) Рід – Побережник (Calidris) Родина - Баранцеві (Scolopacidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Побережник червоногрудий гніздиться в тундрах Таймиру на захід до гирла Єнісею, на схід до Хатанзької затоки, на Новосибірських островах, а також ізольовано — біля мису Великий Баранов на схід від гирла Колими. В Україні трапляється найчастіше на осінніх міграціях, невеличкі групи або навіть і зграї бродячих птахів іноді тримаються на морському узбережжі і на Дніпрі протягом цілого літа. Для гніздування обирає тундру, зокрема болотисті місцевості або торфовища. Взимку трапляється в різноманітних місцях таких як морські узбережжя, що заливаються припливами, пляжах, солоних болотах, дельтах рік та прибережних лагунах.

Опис

Довжина тіла – 19,5 – 21 см
Розмах крил – 44 см
Вага – 69 г

Дорослий самець у весняному оперенні. Верх рябий — чорний і каштаново-рудий. Кожне перо має чорний центр, каштаново-руді краї і сіро-білі кінчики, які швидко обтріпуються: отже, в кінці весни і літом в забарвленні залишаються тільки рудий і чорний кольори, перший особливо розвинений на задній стороні шиї. Крила зверху сіро-бурі з білою поперечною смужкою, яка утворена білими кінцями великих верхніх покривних пер крила. Поперек сіро-бурий, верхні покривні пера хвоста білі з чорними передвершинними смужками. Боки голови та шиї і вся нижня сторона тіла від горла до черева інтенсивного каштаново-рудого кольору. Руді пера низу мають білуваті облямівки, які на волі і грудях скоро обтріпуються, але на череві вони ширші і зберігаються до линяння, частково маскуючи рудий колір. Нижні покривні пера хвоста білі з чорними плямами, іноді з домішкою каштаново-рудого кольору. Спід крила білий. Махові пера темно-бурі з світлішими язиками на внутрішніх опахалах першорядних махових пер і з білими на більшій частині довжини пер стрижнями. Стернові пера сіро-бурі з білим на внутрішніх опахалах. Порівняно довгий і помітно загнутий донизу дзьоб і ноги чорні. Доросла самка у весняному оперенні. Схожа на самця, але низ із значною домішкою білого, верх звичайно трохи тьмяніший.

Шлюбний

Дорослий птах у зимовому оперенні. Оперення верхньої сторони тіла сіро-буре з темно-бурим при основі пер і на стрижнях. Верхні покривні пера хвоста білі, часто з чорними смужками. Низ білий, бо-ки голови і шиї, низ шиї спереду, воло і передня частина грудей з сірим нальотом і сіро-бурими плямками.

Позашлюбний

Молодий птах. Верх чорно-бурий з світло-вохристими або білуватими облямівками. Шия зверху сірувата з темними поздовжніми плямками. Верхні покривні пера хвоста білі. Низ тіла білий з вохристим кольором на волі і боках; плямистість вола виявлена слабше, ніж у зимовому оперенні.

Молодий птах

Спосіб життя

Побережники червоногруді здобувають поживу з поверхні вогкого піску або з верхніх шарів ґрунту, іноді також з мілкої води. Вони живляться не тільки дрібними безхребетними тваринами, але досить регулярно їдять також насіння різних рослин. Під час осіннього перельоту побережники червоногруді найчастіше тримаються невеличкими зграйками по 10—20 птахів, але іноді в їх зграї налічується до сотні екземплярів. Дуже охоче вони об'єднуються з чорногрудими побережниками, іноді з іншими побережниками, великими пісочниками та іншими куликами. Побережників червоногрудих восени значно частіше можна побачити у змішаних зграйках, ніж у самостійних. Летять ці птахи зазвичай низько, над самою водою (на висоті до 2 м) або берегом, вздовж річок на південь до Чорноморського узбережжя, звідти — на захід і південний захід. Для живлення зупиняються на плоских піщаних берегах, особливо охоче на маленьких острівцях біля берега, що всього на кілька сантиметрів підіймаються над водою.

Розмноження

Протягом сезону розмноження самець походжає біля потенційної «дружини» поки вона шукає собі їжу, і час від часу повторює свою пісню. Він також виконує повітряні залицяння, демонструючи свою проворність та швидкість, гасаючи тундрою за самицею в динамічному польоті на низькій висоті. Гнізда цих птахів — це заглиблення в мохах і лишайниках, з незначною вистилкою із сухих рослин. Вони знаходяться звичайно на південних схилах горбків на невисоких, але не гористих ділянках тундри. У другій половині червня та на початку липня зустрічаються вже повні кладки з чотирьох яєць.

Самець червоногрудого побережника не бере участі в турботі про нащадків, натомість самки самі зводять гнізда, насиджують і доглядають пташенят. Самки гніздяться групами від 2 до 6 особин; ця поведінка свідчить про співпрацю задля спільного захисту від хижаків. Протягом першого життя малюків самка відводить їх з місця гніздівлі до вогкої, трав’янистої тундри, де легше знайти здобич. Цікаво, що збільшення кількості червоногрудих побережників залежить від кількості лемінгів (Lemmus sibirica та Dicrostonyx torquatus) з коливанням протягом трирічного циклу. Протягом років коли чисельність лемінгів падає хижаки, такі як песець (Alopex lagopus) та поморник великий (Stercorarius skua) активніше полюють на молодих червоногрудих побережників.

Найбільшою загрозою для побережників червоногрудих є знищення середовищ існування через забруднення тундри промисловими викидами та забудова й спотворення місць зимівлі. Вид перебуває під захистом Бонської та Бернської конвенцій, а також Угоди AEWA.