Вид – Погонич-крихітка (Porzana pusilla) Рід – Погонич (Porzana) Родина – Пастушкові (Rallidae) Ряд – Журавлеподібні (Gruiformes)

Середовище існування

Ареал погонича-крихітки становить розкидану область, що охоплює Японію, Індію, південну Азію, південну Африку, Мадагаскар, Австралію і Нову Зеландію. У Центральній Європі трапляється нерегулярно тільки в деяких місцях. Європейські погоничі-крихітки – це перелітні птахи, що зимують у басейні Середземного моря. На території України трапляється переважно в межах Закарпатської рівнини. Гніздяться на зарослих мілководних озерах, прісних і солонуватих, різної площі та типу. Тяжіють до відкритих плес серед заростей очерету та рогози, озерного очерету, чаполочі та осоки, заселяє внутрішньоозерні і прибережні сплавини, низинні болота, дельти річок, затоплені луки, тростинно-чаполочеві займища, невеликі ставки, зарості вздовж каналів і канав. Оптимальні для гніздування ландшафти - рівнинні, сильно заболочені степові і лісостепові ділянки, з великою кількістю озер, річок і боліт, дельти великих південних річок; на прольоті і зимівниках - великі озера і річки з великими заростями надводної рослинності, морські затоки та лимани.

Опис

Довжина тіла – 16,5–19,2 см
Розмах крил – 23—35 см
Вага – близько 50 г

Дорослий самець у весняному оперенні. Верх голови і тіла оливково-бурі з чорно-бурими стрижньовими плямами, на спині і плечових перах, крім того, є білі крапки і риски. Від кута рота до вуха іде бура смуга. Брови, щоки і нижня сторона тіла до черева сірі. Задня частина черева, спід хвоста і боки тіла чорно-бурі з білими поперечними смужками. Верхні покривні пера крила оливково-бурі, нижні — сіро-бурі з білими плямками. Махові пера бурі, зовнішнє опахало першого з них біле; стернові пера темно-бурі з світлішими краями. Дзьоб оливково-зелений; ноги оливково-бурі. Це оперення самець носить з лютого до липня.

Дорослий самець у зимовому оперенні вирізняється білим горлом і вохристими кінцями сірих пер на волі та на шиї спереду. Зимове оперення самці носять з серпня-вересня до грудня.

Доросла самка схожа на самця в осінньому оперенні, але сірий колір нижньої сторони тіла світліший з вохристим відтінком.

Молодий птах. Брови, боки голови і покривні пера вуха вохристо-бурі. Горло, груди і черево брудно-білі, поперек вола іде вохриста смуга. Боки вола і грудей вохристо-бурі з хвилястим поперечним малюнком.

Молодий птах

Спосіб життя

Погонич-крихітка, як і інші види пастушків, активний в цілому цілодобово, але піки активності припадають на сутінкові та нічні години. Фази активності змінюються фазами спокою протягом доби. Демонстрація територіальної та шлюбної поведінки (спів) спостерігається здебільшого в темний час доби. Мігрує виключно в темний час. Потайливий, поза періодом розмноження тримається поодинці, але місцях здобування поживи утворює розріджені скупчення; між сусідніми птахами підтримується індивідуальна дистанція 0.5-5 м. Нерідко ці скупчення - змішані по складу і складаються також з малих погоничів, погоничів та пастушків; відносини між птахами нейтральні і байдужі. У період розмноження тримається парами і сім'ями (виводками). Поживу погонич-крихітка здобуває з поверхні землі і води, здзьобуючи її зі стебел і листя рослин, зазвичай в заростях або вздовж межі заростей, рідше на відкритих мулистих мілинах і мілководдях. Погоничі-крихітки всеїдні, але основу харчування складають тваринна пожива: дрібні комахи і їх личинки, дрібні молюски, рідше поїдаються насіння водних рослин. Під час полювання погонич-крихітка робить короткі пробіжки, завмирає і оглядається, рідше повільно ходить або плаває, оглядаючи листя. Зазвичай у шлунках міститься незначна кількість гастролітів у вигляді дрібного піску.

Розмноження

Погонич-крихітна моногамний птах, проте пари утворюються лише на період розмноження. Утворення пар відбувається на місцях гніздування, самці прилітають дещо раніше самок і займають ділянки в заростях. Для гніздування обирає водойми з густими непролазними чагарниками очерету та рогозу, заломами, купинами, з невеликими ділянками відкритої води; обов'язковою умовою є наявність води. Погоничі-крихітки облаштовують гнізда в заломах, на осокових купині серед води, на плаваючих наносах. Зазвичай гніздо торкається основою води, рідше знаходиться на висоті 10-20 см над водою. Гнізда розташовані потайливо, вони добре вкриті з боків і зверху природном дахом зі стебел і листя; на осокових купинах птахи заплітають зверху зелене листя і стебла, споруджуючи подобу даху. Найчастіше погоничі-крихітки облаштовують гнізда поблизу чистої води або на купині, з усіх боків оточеній водою; до гнізда птахи підходять вплав або по плаваючих стеблах рослин. Гніздо будують обидва члени пари за 10-12 днів. Воно виглядає як чашоподібна споруда, сплетена з сухих дрібних стебел і листя очерету, рогози, осоки або чаполочі.

Відкладання яєць починається в кінці травня-початку червня. Нормально - одна кладка за сезон. Але повсюдно терміни гніздування дуже розтягнуті, з середини травня по липень. Повна кладка складається з 6-10, зазвичай з 8 яєць. Насиджування починається з передостаннього передостаннього або останнього яйця. Насиджують обидва члени пари, але самка проводить на гнізді значно більше часу, ніж самець. При наближенні небезпеки птах, що насиджує завчасно покидає з гнізда і перебуває поряд в 0.5-2 м, видаючи свою присутність неголосним криком. Тривалість інкубації всієї кладки 17-20 днів. Обсохнувши, пташенята залишають гніздо з одним з батьків, зазвичай самцем, в той час як самка продовжує насиджувати залишилися яйця. З вилупленням всіх пташенят виводок водять обоє батьків в межах гніздової ділянки в густих заростях. На нічліг виводок повертається на гніздо або ж на спеціально виготовлене гніздо-платформу. Батьки годують пташенят перші 4 дні, періодично обігріваючи їх. Пізніше пташенята починають здзьобувати їжу самостійно, але продовжують випрошувати її у батьків, приймаючи своєрідну позу - «випрошування», властиву всім пастушковим. Підрослі пташенята провадять відносно самостійний спосіб життя в межах заростей сімейної ділянки, можуть бродити там і без батьків, але на ніч продовжують збиратися разом. Повністю самостійними пташенята стають у віці 35-40 днів, коли вони набувають здатності літати, але аж до відльоту трапляються виводки з льотними молодими птахами. На крило пташенята піднімаються в середині липня-серпня. За небезпеки пухові пташенята й поршки рятуються тікаючи плавця, пірнають рідко, зазвичай майстерно ховаючись між стебел.

Охорона

Погоничу-крихітці загрожує ряд чинників, таких як знищення водно-болотних угідь під приводом так зв. меліорації, знищення заплав та вологих луків, осінні пали очеретів, раптовий спуск води з водосховищ, відстріл птахів мисливцями чи полюванні чи заради розваги. Для збереження виду необхідне раціональне ведення сільського господарства та вологих луках, збереження та відновлення водно-болотних угідь (боліт, малих річок, тощо), заборона полювання та випалів очерету. Погонич-крихітка охороняється Бонською та Бернською конвенціями, а також Угодою щодо охорони афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів.