Вид – Поморник короткохвостий (Stercorarius parasiticus) Рід – Поморник (Stercorarius) Родина – Поморникові (Stercorariidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Поморник короткохвостий поширений переважно в арктичній смузі обох півкуль. В Європі ареал сягає на південь до Шотландії, північного узбережжя Балтійського моря. Зимує переважно на південь від екватора. В Україні короткохвостий поморник є нечисленним осіннім і дуже рідкісним весняним перелітним птахом Дніпра, узбережжя Чорного та Азовського морів та інших місць нашої Батьківщини. У гніздовий час в тундрі - як на материку, так і на островах тримається переважно поблизу морських берегів, рідше - на деякій від них віддалі біля внутрішніх водойм. Надає перевагу ділянкам з досить розвиненою рослинністю, що приховує гнізда. Поза гніздовим періодом перебуває в морі, як на прибережних ділянках, так і на пелагічних. На прольотах тримається на прибережних ділянках моря, в меншій мірі біля великих внутрішніх водойм.

Опис

Довжина тіла – 41 – 46 см
Розмах крил – 110 – 125 см
Вага – 200 – 640 г

Дорослий птах темної морфи має цілорічно темно-буре забарвлення; у світлої морфи в шлюбному вбранні верх голови, спина, поперек, надхвістя, крила, задня частина черева і підхвістя сірувато-бурі; потилиця, щоки, горло, шия і більша частина низу тулуба білі; на волі сірувато - бурий "нашийник"; махові пера чорно-бурі, першорядні - зі світлою основою; хвіст чорно-бурий, два центральних стернових пера видовжені і загострені; дзьоб темно - сірий, на кінці темніший; ноги темно-бурі; у позашлюбному оперенні низ голови і шия з бурими смугами; низ тулуба з темно-бурими поперечними смугами. Молодий птах зверху бурий, з іржастими вузькими поперечними смугами; голова і низ вохристо-бурі; основа першорядних махових пер зверху і зі споду білувата; хвіст без видовжених пер, загострений; трапляються цілком чорно - бурі особини, а також жовтувато-сірі, з темною смугастістю.

Темна морфа

Світла морфа

Молодий птах

Спосіб життя

Більшу частину року поморник проводить у відкритому морі. Він літає над водними просторами,не віддаляючись більш ніж на 50км від берега. На сушу поморник опускається під час перельотів або коли дмуть сильні вітри. Поморник короткохвостий — всеїдний птах, який живиться різними хребетними — рибою, лемінгами та іншими гризунами, пташиними яйцями, пташенятами і навіть дрібними птахами, безхребетними — комахами, ракоподібними, молюсками, морськими їжаками — і рослинною їжею, зокрема ягодами, листочками і насінням. Так само, як середній поморник, короткохвостий поморник віднімає здобич у мартинів і крячків.

Розмноження

На місця гніздування поморники прилітають іноді вже на початку і в середині квітня; протягом травня і початку червня вони розселюються по всьому гніздовому ареалу. Для гніздування поморники обирають переважно приморські ділянки тундри або рівнини лучного типу. Охоче гніздяться на островах, рідше — біля берегів моря. В деяких місцях гніздяться чималими колоніями, в інших — тільки окремими парами. На місця гніздування прилітають часто вже парами. Після прильоту можна спостерігати повітряні шлюбні «ігри», під час яких поморники літають над гніздовою ділянкою; на землі самець ходить навколо самки, розкриває крила і іноді годує її.

Гніздо являє собою ямку в землі з прим'ятими рослинами, але без підстилки. В кладці два яйця (рідше одне), які відкладаються з проміжком часу близько доби. Насиджують і самець, і самка протягом 25—26 днів. Відкладання яєць в різних місцях ареалу починається між кінцем травня і другою половиною червня. Пташенята починають літати віком 31—32 дні. Біля гнізда і пташенят поморники поводяться активно; не тільки відводять від гнізда, але і нападають на ворога, кидаючись з висоти, і клюють небезпечних для гнізда тварин своїм міцним гачкуватим дзьобом.

Поморник короткохвостий перебуває під захистом Бернської конвенції, що передбачає заборону знищення гнізд та пташенят, а також руйнування біотопів в яких він мешкає.