В Ґренландії знайдено найдавніше з відомих гнізд хижих птахів. Гніздо, віком близько 2500 років, розташовано на скелях і належить соколу-кречету, пара якого й досі його використовує.

В цьому ж острові виявлено ще три гнізда, віком понад 1000 років, в яких знайдено пір'я птахів, які жили 600 років тому. Нажаль, орнітологи побоюються, що через зміни клімату кречети тепер можуть покинути ці прадавні місця гніздування.

Кречети мають циркумполярний ареал довкола Арктики. Їх забарвлення змінюються в кольорі від майже чисто білого в Ґренландії до майже чорного на острові Лабрадор в Канаді.

Як більшість соколів, кречети не будують гнізд з хмизу, натомість відкладають яйця в чашоподібні ямки які вони вишкрябують, наприклад на виступах скель, або ж використовують старі гнізда інших птахів, таких як круки.

Хмиз часто зазнає ушкоджень і гниє, що унеможливлює повторене його використання, в той же час як ямки в нішах та вибоїнах кречети можуть використовувати з року в рік.



Щоб знайти як довго птахи використовували одне й теж саме місце для гніздування, орнітолог Курт Бернем з Університету Оксфорда (Велика Британія) та його колеги вирішили зробити радіовуглецеве датування гуано (скам'янілого) посліду та інших решток, які птахи залишали навколо своїх гніздівель в Ґренландії. Холодний клімат острова уповільнює розкладання соколиного посліду, а тому в ряді гніздових місць рівень відкладень гуано досяг двох метрів.

Вік цих гнізд неабияк спантеличив науковців. Радіовуглецевий аналіз показав, що вік одного з гнізд з місцевості Канґерлусуак, що в центрально-західній Ґренландії коливається в межах 2360-2740 років.

Три гнізда з цієї ж місцевості старші за 100 років, а наймолодше гніздо було зайняте в проміжку 520 та 650 років тому.

Ці стародавні гнізда й досі регулярно використовуються кречетами.

Разом зі встановленням віку гнізд, були виявлено цікаві деталі про їх колишніх мешканців. В 13 досліджених гніздах було виявлено три пір'їни, які належать їх колишнім мешканцям. Наймолодший зразок мав вік 60 років, а найстарший був залишений птахом 670 років тому.

Зразки гуано також дали важливі відомості про життя птахів у минулому. Кречети, які живуть в центрально-західній Ґренландії, тобто території, розташованій далі від крижаного щита і ближче до океану, споживають значно більше морських птахів, таких як люрики (Alle alle) та чорні кайри (Cepphus grylle). Соколи які живуть ближче до крижаного покрову харчуються суходільними істотами такими як курпіка поляка (Lagopus muta) та арктичний заєць-біляк (Lepus arcticus).



Ці дані мають велику вагу для оцінки значення місць гніздування хижаків, особливо таких великих як кречет. Існують й інші чинники які приваблюють кречетів до місць гніздування, це може бути висота та кількість скель навколо гнізда та глибина вибоїни.

Щоправда вірність кречетів певним гніздовим територріям може становити загрозу пов'язану зі змінами клімату. В результаті потепління клімату деякі інші види, такі як сапсан, рухаються далі на північ. Популяція сапсана збільшує щільність, і схоже дедалі більше буде використовувати гніздові місця кречетів, змушуючи останніх обирати альтернативні місцевості , менш вигідні в умовах арктичного середовища в Ґренландії.

Подібні дослідження також показують вік заснування пташиних колоній в певних місцевостях.

Радіовуглецевий аналіз скам'янілих решток вмісту шлунків, відкладень сфагнуму, кісток та пір'я на місцях линьок, показав, що колонії снігового буревісника (антарктичний птах) існують 34 тисячі років, а пінгвінів Аделі - близько 44 000.