Вид – Просянка (Emberiza Calandra) Рід – Вівсянка (Emberiza) Родина – Вівсянкові (Emberizidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

 Просянка поширена в Північній Африці, Європі, Близькому Сход та Середньої Азії. В Україні гніздиться на всій території крім гір, зимує на значній частині лісостепової та степової смуг. Просянка пов'язана з культурним ландшафтом. Оселяється на відкритих ландшафтах: сухих і вологих луках, полях конюшини і городах за наявності серед них високої трави, торішнього бур'яну або острівців чагарників. Місцями живе також на узліссях лісових галявин, на околицях фруктових садів або молодих деревних посадок. За наявності відповідних умов може гніздитися серед низинних рівнин, але явно надає перевагу горбистим степам передгір'їв. 

Опис

Довжина тіла – 18 см
Розмах крил – 26 – 32 см
Вага – 35 – 65 г

Дорослі птахи влітку. Верх голови і спинна сторона тіла буруваті з легким сіруватим нальотом та чорнувато-коричневими поздовжніми плямами, які поступово зникаючими до попереку. Поперек і надхвістя темно-бурі. Черевна сторона тіла білувато-бруднувата з темно-коричневими поздовжніми плямами на грудях і боках тіла і цятками на горлі, волі і прилеглих ділянках збоку шиї. Кількість цяток у різних особин різниться. Щоки і покривні вуха темно-бурі з вузькими коричнево-бурими плямами. Махові, стернові, й верхні покривні крила темно-бурі зі світлішими облямівками пер. Дзьоб бурий. Ноги бурі. Райдужна оболонка горіхово-бура. Дорослі птахи у свіжому пері. Пір'я голови, спини, крил і хвоста з широкими світлими і злегка вохристими облямівками. Черевна сторона чистішого білого тону з легким вохристим нальотом на горлі, волі, грудях і боках тіла.

Спосіб життя

Харчується зернами різноманітних диких і культурних рослин (хрестоцвітих, гречкових, злаків), а також молодими пагони злаків. Влітку включає в раціон дрібних безхребетних. Незважаючи на назву, насіння проса практично не їсть. Пташенят вигодовує комахами і їх личинками, павуками, рідше дрібними равликами. Охоче пересувається в пошуках поживи разом з горобцями, в'юркових та іншими вівсянками.

Розмноження

Окремі пари гніздяться приблизно за сотню метрів одна від одної. Кожен самець має у гніздовий ділянці два-три кущики де він виспівує свою пісню. Якщо самець вторгається на чужу гніздову територію, його неодмінно проганяють. Шлюбний політ: самець перелітає з кущика на кущик, тримаючись у вертикальному положенні і широко розпустивши хвіст. Гніздо майже завжди на землі, в неглибокій ямці, прихованій полином, якимись бур'янами або конюшиною. Саме гніздо - проста споруда. Зазвичай воно складається з пухкого і грубшого зовнішнього шару з висохлих стебел злаків і міцнішого внутрішнього з дрібних корінців. У деяких гніздах іноді можна знайти кінський волос, але його буває вкрай мало. Гніздовий матеріал береться поблизу від гнізда, і тому готова споруда абсолютно зливається з довколишньою рослинністю. Від всіх інших вівсянок яйця просянки відрізняються порівняно великими розмірами. Їх форма яйцеподібна, дещо роздута, забарвлення сильно варіює, поверхня шкаралупи гладка, але майже позбавлена блиску. Основний тон яйця сірувато-білий або світло-глинистий; часто шкаралупа має добре виражений рожевий відтінок. За основним тлом розкидані густо темні бурі плями, цятки і завитки. Яйця відкладаються щодня вранці, з проміжком - 24 години. Часто буває дві кладки за рік. Насиджує тільки самка протягом 12-13 днів, пташенята залишають гніздо у віці 9-12 днів. У різні числа серпня окремі виводки згуртовуються в зграї, які в північних частинах ареалу відкочовують на південь, у південних живуть осіло. Зимові зграї іноді досягають сотні і більше особин.

Для збереження виду необхідне впровадження природовідповідних методів сільського господарства, які б давали змогу підтримки різноманіття трав, зокрема так зв. бур’янів, та чагарникової рослинності. В раді країн Європи фермерам надається допомога для охорони середовищ гніздування просянки. Просянка охороняється Бернською конвенцією.