Припутень (Columba palumbus)
Вид – Припутень (Columba palumbus) Рід – Голуб (Columba) Родина – Голубові (Columbidae) Ряд – Голубоподібні (Columbiformes) |
Середовище існування
Припутень – найбільший голуб Європи, населяє лісові місцевості материка на північ до 65° північної широти у Скандинавії, до південного берега Білого моря, до 61° північної широти на Уралі; Західний Сибір до Омська і Тюмені, Середню і Західну Азію, Гімалаї та Північну Африка. Зимують припутні у Західній і Південній Європі, південно-західній Азії та в Закавказзі; окремі особини зрідка трапляються взимку в Україні. На території нашої країни поширений скрізь крім високогір’я Карпат. Гніздяться в листяних лісах різного віку, в парках, іноді і в хвойних ділянках (наприклад, у Карпатах — у молодому ялиновому лісі), трапляється у всіх більш-менш значних лісах степової зони. На Поліссі припутень поширений спорадично, в лісостеповій зоні місцями гніздиться у чималій кількості.
Опис
Довжина тіла – 40 – 42 см
Розмах крил – 75 – 80 см
Вага – 360 – 660 г
Голова, горло і передня сторона шиї, поперек, надхвістя і боки тіла сірі. Мантія сіро-бурого кольору, темніша за голову і поперек. Пір'я на боках і зверху шиї із зеленим і пурпуровим металічним блиском; крім того, по боках шиї є великі білі плями. На крилах теж є по великій білій плямі, утвореній білими зовнішніми опахалами верхніх покривних пер. Воло і груди рожево-винні. Черево світло-сіре з легким рожевим нальотом. Нижні покривні пера хвоста світло-сірі. Махові пера бурі, на зовнішніх краях першорядних махових пер вузькі білі облямівки. Стернові пера темно-бурі з світло-сірою передвершинною смугою, чіткою на нижній стороні пер і малопомітною зверху. Дзьоб червоний з жовтим кінцем, ноги червоні. Молодий птах від дорослого відрізняється буруватим загальним тоном оперення. На шиї нема ні металічного блиску, ні білих плям.
Спосіб життя
Для гніздування обирає змішані, широколистяні та хвойні ліси, трапляється в лісосмугах, парках, садах та алеях. Припутні об'єднуються в зграї, поводяться обережно, тримаються подалі від населених пунктів. Політ швидкий, з характерним шумом. Голос трубний, гучний, гудкий та монотонний. Живляться припутні переважно насінням ялини, сосни, горохом, пшеницею, ячменем, жолудями та насінням бур'янів, а також зеленими листочками різних рослин, зокрема конюшини; іноді в їх шлунках трапляються молюски. Весняний приліт припутнів на місця гніздування триває починаючи з середини березня до початку-середини квітня. У вересні (не раніше його середини), після закінчення сезону розмноження, припутні збираються у великі зграї і починають відліт на південь. Закінчується осінній переліт тільки в листопаді.
Розмноження
Незабаром після весняного прильоту пари припутнів селяться на місцях гніздування. Зайнявши гніздові ділянки, самці починають інтенсивно воркувати, але гнізда ці голуби будують, видимо, тільки тоді, коли дерева вкриються листям. Нескладні гнізда, кожне з яких являє собою невеличку купку тонких гілочок, крізь які просвічують яйця, майже без лотка і без гніздової вистилки, припутні будують на деревах у розгалуженні гілок або на товстій горизонтальній гілці, звичайно досить високо. Іноді припутні використовують старі гнізда ворон або хижих птахів. Повні кладки з двох яєць зустрічаються в гніздах припутнів не раніше кінця квітня. Насиджують і самець і самка, причому вони сідають на гніздо вже після відкладання першого яйця. Насиджування триває 17—18 днів. Пташенята вилуплюються сліпими і вкритими тільки волосоподібним пухом, але розвиваються вони досить швидко і через три тижні вже залишають гніздо. Батьки вигодовують пташенят спочатку виділенням із вол, потім насінням. Коли підростуть пташенята першого виводка, що буває в кінці червня, частіше на початку липня, деякі пари відкладають другу кладку яєць. Молодь другого виводка починає літати, видимо, тільки в кінці серпня або навіть у вересні. Незабаром після вильоту молоді з гнізд, вони починають линяти з гніздового оперення у доросле. У старих птахів линяння починається в серпні.
Охорона
В Червоному списку МСОП припутень значиться як вид з найменшим ризиком. Наразі в Україні є об’єктом полювання, а тому слід вжити освітні х та пропагандивних заходів, щоб підвид припутня, що населяє територію країни не повторив долі припутня острова Мадейра (Columba palumbus maderensis) знищеного на початку ХХ ст. Слід зазначити, що припутень перебуває під охороною Бернської конвенції (додаток 3) та Директиви Європейського союзу про захист диких птахів.