Птах чи клаптик кори?
Більшість із нас не бачила підкоришника, але не такий він рідкісний, як здається. Хоча його й справді рідко помітиш на подвір'ях чи в присадибних садах, і не дивно, бо птаха там немає. Тихий, малопомітний, він зливається зі своїм середовищем та майже ніколи не навідується до традиційних годівниць. Якщо й вдасться його спостерігати десь біля дому, то це в період із листопада по квітень. Мабуть, тому що взимку, коли на деревах немає листя, підкоришники стають більш помітними.

Підкоришник звичайний (Certhia familiaris)
Осілі птахи одинаки — вам пощастить, якщо побачите більше, ніж пару одночасно. Як тільки підкоришник займе територію, він триматиметься в її межах. Не далі ніж на 500 метрів наважуються відлітати ці птахи—це результати досліджень британських орнітологів, що вивчали вид на основі даних кільцювання.
Дереволаз
Підкоришник те й робить, що лазить по стовбуру дерева: інспектує кору по спіралі, знизу вгору. Вертикально триматися та пересуватися йому допомагає довгий кіготь на задньому пальці та довгий, цупкий хвіст. На відміну від ще одного дереволаза повзика, підкоришник не вміє рухатися стовбуром донизу головою вперед. У його випадку донизу краще злетіти.
Якщо підкоришника раптом потурбує чиясь поява або звук, він завмирає на стовбурі. А навіщо ховатися, якщо можна прикинутися корою. Добре маскує строкате рудувато-буре, ніби штриховане, оперення з білими цятками.
Лісові створіння
Підкоришник звичайний (Certhia familiaris), що трапляється майже на всій території України, обирає для свого перебування різнотипні ліси, рідше парки. А от в окремих районах на крайньому заході України є можливість зустріти підкоришника короткопалого (Certhia brachydactyla), який частіше заселяє узлісся, парки й сади поряд із населеними пунктами.

Підкоришник короткопалий (Certhia brachydactyla)
Різниця в зовнішності між цими двома видами, скажімо так, не надто очевидна — коротший кіготь заднього пальця, довший дзьоб і буріший низ у короткопалого. Зате зовсім різні пісні. Тому дослухайтеся.
Нетипове гніздо
Коли справа доходить до гніздо-будування, підкоришник не обирає поширений варіант домівки. Своє гніздо він влаштовує під клаптиком відсталої від стовбура кори або в дуплі-тріщині. Основу гнізда викладає самець із прутиків, додає травинки та мох, лишайники, дрібні тріски чи тирсу. За тиждень домівка готова. Далі вже трудиться самка — вистеляє кубельце волосинами, шерстю та пір'їнами. У кладці 5-6 яєць, а тому після вилуплення в гнізді буде «людно». Гніздування триває з квітня по липень, щоб захопити сезон багатий на гусінь, якою живляться пташенята.

Підкоришник на гнізді

Гніздо підкоришника в тріщині
Як відрізнити від кори?
Будьте певні, якщо побачите підкоришника зблизька, з іншим птахом його не сплутаєте. Оперення верху — спини й крил —- дрібно поцятковане рудуватими, бурими й білими крапочками, натомість низ тіла білий, є характерна білувата брова. А також тонкий, довгий, заокруглений донизу дзьоб, що разом із довгим хвостом додає птахові трохи «зросту». Загалом же. птах — сама дрібнота, завбільшки з волове очко.

Підкоришник звичайний (Certhia familiaris)
Осілі птахи одинаки — вам пощастить, якщо побачите більше, ніж пару одночасно. Як тільки підкоришник займе територію, він триматиметься в її межах. Не далі ніж на 500 метрів наважуються відлітати ці птахи—це результати досліджень британських орнітологів, що вивчали вид на основі даних кільцювання.
Дереволаз
Підкоришник те й робить, що лазить по стовбуру дерева: інспектує кору по спіралі, знизу вгору. Вертикально триматися та пересуватися йому допомагає довгий кіготь на задньому пальці та довгий, цупкий хвіст. На відміну від ще одного дереволаза повзика, підкоришник не вміє рухатися стовбуром донизу головою вперед. У його випадку донизу краще злетіти.
Якщо підкоришника раптом потурбує чиясь поява або звук, він завмирає на стовбурі. А навіщо ховатися, якщо можна прикинутися корою. Добре маскує строкате рудувато-буре, ніби штриховане, оперення з білими цятками.
Лісові створіння
Підкоришник звичайний (Certhia familiaris), що трапляється майже на всій території України, обирає для свого перебування різнотипні ліси, рідше парки. А от в окремих районах на крайньому заході України є можливість зустріти підкоришника короткопалого (Certhia brachydactyla), який частіше заселяє узлісся, парки й сади поряд із населеними пунктами.

Підкоришник короткопалий (Certhia brachydactyla)
Різниця в зовнішності між цими двома видами, скажімо так, не надто очевидна — коротший кіготь заднього пальця, довший дзьоб і буріший низ у короткопалого. Зате зовсім різні пісні. Тому дослухайтеся.
Нетипове гніздо
Коли справа доходить до гніздо-будування, підкоришник не обирає поширений варіант домівки. Своє гніздо він влаштовує під клаптиком відсталої від стовбура кори або в дуплі-тріщині. Основу гнізда викладає самець із прутиків, додає травинки та мох, лишайники, дрібні тріски чи тирсу. За тиждень домівка готова. Далі вже трудиться самка — вистеляє кубельце волосинами, шерстю та пір'їнами. У кладці 5-6 яєць, а тому після вилуплення в гнізді буде «людно». Гніздування триває з квітня по липень, щоб захопити сезон багатий на гусінь, якою живляться пташенята.

Підкоришник на гнізді

Гніздо підкоришника в тріщині
Як відрізнити від кори?
Будьте певні, якщо побачите підкоришника зблизька, з іншим птахом його не сплутаєте. Оперення верху — спини й крил —- дрібно поцятковане рудуватими, бурими й білими крапочками, натомість низ тіла білий, є характерна білувата брова. А також тонкий, довгий, заокруглений донизу дзьоб, що разом із довгим хвостом додає птахові трохи «зросту». Загалом же. птах — сама дрібнота, завбільшки з волове очко.