Вид – Серпокрилець білочеревий (Apus Melba) Рід – Серпокрилець (Apus) Родина – Cерпокрильцеві (Apodidae) Ряд – Серпокрильцеподібні (Apodiformes)

Середовище існування

Область гніздування білочеревого серпокрильця простягається від Північної Африки і Південної Європи через південь Центральної Європи та Передню Азію до Центральної Азії, Індії і Шрі-Ланки, а також охоплює великі частини Африки на південь від Сахари, а також Мадагаскар. Підвид Аpus melba melba гніздиться в порожнинах малодоступних скель гірського Криму: від острівних, що стоять в морі скель до круч на вапняних приморських скелях Керченського півострова; великі гніздові колонії відзначені на Південному березі Криму.

Опис

Довжина тіла – 20 – 22 см
Розмах крил – 34 – 60 см
Вага – 70 – 125 г

Самець і самка в шлюбному вбранні не відрізняються: голова шия, хвіст, крила і смуга впоперек грудей, а також споду крил і підхвістя однакового світло-бурого кольору. Спина бура, горло буре, низ до підхвістя - білий. Молодий птах трохи світліший за дорослого завдяки білуватим обрамленням на кожному пері, особливо добре помітному на махових пір'ях крила.

Спосіб життя

Серпокрилець білочеревий - чудовий літун, більшу частину життя він проводить у польоті: здобуває поживу, п'є, спаровується й іноді навіть спить. Стрімкий політ зграї супроводжується звуком розтятого повітря і характерними гучними свистами. Поблизу колоній птахів надзвичайно гамірно. Поживою слугують летючі комахи, до лову яких чудово пристосований дзьоб - короткий і широкий, розріз рота заходить за очі і в розкритому стані нагадує підсаку. Неперетравлені хітинові частини комах птах відригує у вигляді пелеток. Як й інші серпокрильці, білочеревий насилу пересувається і не може злітати з землі - його лапки занадто короткі. Але зате гострі вигнуті кігтики чотирьох пальців, спрямованих вперед, дозволяють чудово утримуватися майже на будь-яких вертикальних поверхнях, з яких птах легко злітає.

Розмноження

Статева зрілість в серпокрильців білочеревих настає другого або третього календарного року життя. Утворення пар відбувається після першої зимівлі, можливо, в період відвідування птахами першого року життя діючих гніздових колоній. У горах Криму терміни прильоту серпокрильця білочеревого - 5-15 квітня. Після прильоту птахи відразу займають свої гніздові «ніші», що добре видно за шлюбними польотами, які здійснюються з характерними для виду звуками. Природні місця розташування колоній - це ущелини скель і захищені ніші в крутих стінах скель, а також гроти в горах. Будівництво гнізд починається мінімум за 4-5 тижнів до відкладання яєць. Гніздо складається із зібраних в повітрі рослинних, тваринних (пір'я) і штучних (папір) матеріалів, які склеюються між собою за допомогою слини в чашу. У гірських районах терміни розмноження різняться залежно від вертикального розподілу місць гніздування. Відкладання яєць відбувається в квітні-травні. Кладка зазвичай складається з 3 яєць. Яйця білого кольору, довгасті; щойно знесені - на просвіт трохи кремового відтінку. Насиджують кладку обидвоє батьків, період насиджування складає 17-23, в середньому 20 днів. Осінній проліт в гірському Криму виражений добре, численні зграї особливо інтенсивно летять в середині і в кінці вересня.

Охорона

Для збереження виду слід усунути фактор неспокою з боку людини в період гніздування та провадити заході зі збереження комах – кормової бази серпокрильця білочеревого. Вид перебуває під захистом Бернської конвенції.