Щеврик гірський (Anthus spinoletta)
Вид – Щеврик гірський (Anthus spinoletta) Рід – Щеврик (Anthus) Родина – Плискові (Motacillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Щеврик гірський трапляється на теренах з прохолодним кліматом та горах Північної півкулі, зокрема в Європі, Непалі, Індії, Пакистані, Африці та Північній Америці. Зимує в Північній Африці, Південній Азії, Ґватемалі, Ель-Сальвадорі та Мексиці. На території України гніздиться в Карпатах; взимку трапляється в Кримських горах. Біотоп виду гірські схили та скелі вище верхньої межі лісів влітку, взимку ж щеврик гірський спускається до вологих луків, заростей жерухи, затишних естуаріїв.
Опис
Довжина тіла – 18 см
Розмах крил - 26 см
Вага – 23 г
В дорослого птаха в шлюбному вбранні верх сірий; спина і верхні покривні пера крил з оливковим відтінком і невиразною темною строкатістю; "брови" білуваті; поперек і надхвістя однотонно оливково-бурі; низ білий, з вохристо-рожевим відтінком на волі та незначними темними плямами на боках тулуба; махові пера бурі; центральні стернові пера оливково-бурі, крайні - білі, інші - темно - бурі; дзьоб темно - бурий; ноги бурі, кіготь заднього пальця короткий; у позашлюбному оперенні весь верх оливково-сірий; на волі і боках тулуба бура строкатість; основа дзьоба жовтувата; вохристо-рожевого відтінку на волі і грудях нема, молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному оперенні, але зверху буріший; низ плямистіший.
Спосіб життя
Живить щеврик гірський переважно комахами та їх личинками, як також і поживою рослинного походження. Їжу збирає з землі чи низькорослої рослинного пересуваючись нею на ногах, іноді може шукати поживу на берегах водойм, які час від часу покриваються водою. Іноді ловить комах на льоту, наприклад злітаючи з присади.
Розмноження
Гніздо щеврик гірський зводить на крутих берегах, або ж в ямці, добре прихованій рослинністю. Гніздо зводить самка, використовуючи рослинність довкола. На рік дві кладки, які містіть 4-5 яєць, які насиджуються 15-16 днів. І самець, і самка годують малят членистоногими, яких легко впіймати поряд, забезпечуючи таким чином максимальну кількість поживи за найкоротший період часу, задля виживання своїх пташенят.
Загрозу для щеврика гірського становить занадто великий випас худоби, навантаження з боку туристів та зміни клімату. Перебуває під захистом Бернської конвенції.