Вид – Щеврик лісовий (Anthus Trivialis) Рід – Щеврик (Anthus) Родина – Плискові (Motacillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал щеврика лісового охоплює лісові зони Євразії від атлантичного узбережжя на схід до південно-західного схилу Верхоянського хребта. Зимує в тропіках Африки та Азії. Гніздиться в різноманітних хвойних та листяних лісах, обираючи переважно розріджені місцини, узлісся, галявини, вирубки чи згарища. Оселяється також серед чагарників поблизу лісів і рідколісся, іноді також мохових боліт, на останніх лісовий щеврик часом гніздиться поряд зі щевриком гірським і трав’янками. Рідколісся і болота обирає для гніздування частіше в тому випадку, якщо там є самітні високі дерева. У горах лісовий щеврик гніздиться, зазвичай, до верхньої межі лісу, але нерідко населяє і альпійські луки. На прольоті трапляється в тих же біотопах, де й гніздиться, крім того, особливо на півдні поза гніздовим ареалом - у відкритих місцях, на луках, у рівнинних степах і навіть на пісках. В Україні гніздиться в лісовій та лісостеповій смугах, а також в значних лісових насадженнях степової смуги і в гірському Криму; мігрує на всій території.

Опис

Довжина тіла – 15 см
Розмах крил – 25 – 27 см
Вага – 12 – 29 г

У дорослих самця і самки влітку спинна сторона тіла блідо - пісочно-бура, поцяткована досить широкими темними смугами, надхвістя темних смуг не має, на найдовших пір'їнах верхніх покривних крила вони слабо виражені. Покривні крила, так само як і першорядні махові пера, бурі зі світлими облямівками, які на першорядних махових ледь виражені . Черевна сторона тіла вохристо-жовтувата , біліюча в середині тулуба і в надхвістя. На волі і на грудях широкі чорне ряботиння, на боках тіла вони значно вужчі, а з боків горла зливаються в смугу, що йде від основи підборіддя до вола. Крайня пара стернових біла або білувата , але внутрішнє опахало по діагоналі від основи зовнішнього опахала до внутрішньої сторони вершини буре; друга пара стернових з білою передвершинною плямою і слабо вираженою білою облямівкою зовнішнього опахала, решта стернових чорнувато-бурі, на середній парі світліші краю. У свіжому осінньому оперенні птах виглядає темнішим і яскравішими. Райдужна оболонка темно-бура, дзьоб бурий з роговим основою нижньої щелепи, ноги жовтувато-бурі - Молоді птахи більш буруваті, з широкими бурими облямівками пер крила і грубо поцятковані знизу.

Спосіб життя

Щеврик надто обережний птах. Якщо він помітить, що хтось був біля гнізда, то зовсім залишить його. Захисне забарвлення оперення птаха робить його майже непомітним на землі. Цікаво, що він ніколи не злітає просто з гнізда, а заздалегідь відходить від нього метрів на десять. Повертаючись назад, сідає на такій же відстані і підходить до гнізда. Харчується щеврик лісовий майже виключно дрібними безхребетними, з кінця липня споживає також насіння деяких рослин, таких як перестріч, осока, берези бородавчатої, тощо, проти в малих кількостях. З комах споживає переважно гусінь метеликів, довгоносиків, мурашок, павуків. Поживу підбирає виключно із землі.

Розмноження

Весною щеврик лісовий прилітає в першій половині квітня. Моногамний птах. Гніздові території займає одразу по прильоті, співає до середини липня. Манера співу характерна. Самець сидить на гілці дерева і, починаючи свою пісню, підіймається досить круто в повітря, а потім помалу опускається на інше дерево, закінчуючи свою пісню своєрідними «вигуками». Таким чином, токування лісового щеврика пов'язане з розрідженим розташуванням дерев. Гнізда - завжди на землі, зазвичай на лісових узліссях біля пнів або на купинах, у чагарниках, поблизу ровів, насипів і під бур'янами на лісових галявинах і в лісових балках, іноді на болоті або поблизу берегів річки. Зазвичай, гнізда розташовує серед деревостану, але не далі 30-50 м від узлісся або галявини, іноді ж вони бувають на лузі або галявині до 30 м від межі лісу. У горах в субальпійській смузі гнізда часто бувають по сторонах занедбаних скотарських стежок, що утворюють невеликі навіси і укриття. Гніздо має вигляд плоскої чаші, хоч траплялись знахідки гнізда щеврика лісового у вигляді глибокого циліндра в купині . Робиться гніздо з тонких стеблинок трави з домішкою моху і (не завжди) кінського волосу ; іноді це просто плоска ямка, вистелена сухими стеблинками і листям злаків, причому лоток виведений з тонких корінців і кінського волосу.

За літо дві кладки. У першій (наприкінці квітня-травні) кладці звичайно 5 яєць; в другій (у червні) 4-5. Шкаралупа ніжно-матова або трохи блискуча з цятками. Насиджують кладку обидва птахи. Тривалість насиджування 10-11 днів, пташенята виводяться не одночасно, а принаймні в два дні. Пташенята проводять у гнізді 9-10 днів; годують пташенят обоє батьків. Зазвичай батьки здобувають поживу на відстані 20-30 м від гнізда, іноді, однак, птахи не шукають корм біля гнізда і відлітають за ним на просіку на відстань 80-100 м. Осінній відліт триває весь жовтень.

Щеврик лісовий годує підкинуте зозуленя

Охорона

Для збереження виду необхідна впровадження природовідповідних методів лісового господарства (відмова від суцільних рубок, охорона лісових комах, тощо) та усунення фактору неспокою з боку людини в період гніздування. Щеврик лісовий перебуває під захистом Бернської конвенції.