Вид – Шпак рожевий (Sturnus Roseus) Рід – Шпак (Sturnus) Родина – Шпакові (Sturnidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

 У гніздовий період шпак рожевий мешкає, переважно, в степах, напівпустельних або пустельних рівнинах, де є достатня кормова база у вигляді різноманітних саранових. Важливою умовою для будівництва гнізда є наявність скель, круч, урвистих берегів водойм, штучних шпаківень або будівель з нішами, а також води поблизу. До місць годівлі здатні здійснювати щоденні перельоти на відстань до 10 км. Під час зимової міграції скупчуються в садах, виноградниках чи інших місцинах з великою кількістю плодових дерев, де й добувають собі поживу. На території України гніздиться в Криму та Приазов’ї, трапляються зальоти в інші регіони нашої Батьківщини. 

Опис

Довжина тіла – 19 — 22 см
Розмах крил – 12,3 — 13,9 см
Вага – 59 — 90 г

Оперення голови, шиї та верхньої частини вола чорне з фіолетовим металевим відтінком. Махові пера першого і другого порядку, а також хвоста чорно-бурі, з зеленувато-фіолетовим відтінком. Нижня частина вола, черево, спина і боки пастельно-рожевого кольору. Після осіннього линяння кінчики пір'я дорослих птахів зношуються і у самця виглядають сірішими на чорному тлі та темнішими на рожевому. На потилиці є чубчик з подовжених пір'їн, яскравіше виражений у самців. Дзьоб влітку і восени темно-бурий або майже чорний, а взимку і навесні темно-рожевий. Ноги блідо-жовті. Оперення самок виглядає більш матовим - там, де у самця пір'я пастельно-рожеве, у самки вони буро-біле а на покривних пір'їнах присутні широкі білуваті облямівки. Молоді птахи помітно відрізняються від дорослих - їх оперення сірувато-буре у верхній частині і блідо-пісочне у нижній. Пір'я крил і хвоста коричневе зі світлими кінчиками, які особливо виражені на махових другого порядку і покривних пір'їнах.

Спосіб життя

Багато в чому поведінка рожевого шпака має подібні риси зі шпаком звичайним: він також пересувається по землі киваючою ходою, все оглядаючи та обшукуючи. Він так само є глибоко суспільним птахом - пересувається і шукає поживу великими зграями, гніздяться колоніями і ночує групами. У літній час кількість рожевих шпаків в зграї може змінюватись від декількох десятків до декількох сотень, а в зимовий час значно зростає і може досягати десятків тисяч. Гніздяться птахи тісно один з одним, по 5-6 пар в одному місці. У порівнянні зі звичайним шпаком рожевий більш рухливий. Він здатен пролітати за день значні відстані, по декілька разів з'являючись в одному і тому ж місці. Іноді шпаки утворюють змішані зграї з іншими птахами. Агресії один до одного не проявляють, навіть у випадку вкрай щільного гніздування.

Головною поживою рожевим шпакам в гніздовий період слугують різноманітні прямокрилі, особливо саранові, яких він невтомно переслідує. Живляться великими зграями в місцях скупчення комах, при цьому птахи, що перебувають у хвості групи, обганяють передніх, і в результаті вся зграя по черзі пересувається в одному напрямку. Більшість здобичі рожеві шпаки ловлять на землі, решту - в повітрі. Бійок за здобич в зграях майже не спостерігається, радше навпаки – птахи, які знайшли поживу повідомляють про це іншим членам зграї. Після закінченні гніздового періоду акцент у харчуванні зміщується у бік рослинної їжі, коли птахи перелітають в місця, багаті плодовими деревами та чагарниками – виноградники й фруктові сади. Харчуються плодами шовковиці, вишні, винограду, абрикоса, малини, пасльону, тощо. А також насінням деяких рослин, зокрема злакових.

Розмноження

Сезон розмноження жорстко прив'язаний до достатньої кількості кочівних саранових комах, а тому він досить короткий. Зазвичай він триває з середини травня до початку липня, але може і варіювати в залежності від погодних умов. Наприклад, за результатами багаторічних спостережень в Криму було виявлено, що найранніший приліт шпаків в районі Карадазького заповідника і Лебединих островів змінювався у межах між 5 травня і 30 червня. Колонії розпадаються, тільки-но основна маса пташенят починає літати, причому в окремих випадках батьки кидають своїх пташенят і відлітають, якщо через якісь причини ще не встали на крило. Птахи також відлітають і тоді, коли кормова база вичерпалася. За гніздо шпаки використовують нори берегових ластівок, ніші під дахами будівель, тріщини в стінах та скелях, рідше дупла дерев (здебільшого верб). Часто гніздо облаштовується на обвалах поміж двох каменів, діаметр кожного з яких в ідеалі становить 20-50 см. Якщо у запізнілих особин зі зграї місць для гнізда вже не вистачає, вони можуть використовувати дровітні дров або облаштовувати гніздо безпосередньо на відкритих місцях. Шпаки також охоче використовують штучні шпаківні. Гніздо досить грубе, складається з тонкого шару гілочок дерев або різних трав, переважно злаків, а також пір'я самих шпаків. Гніздо зводиться незабаром після прильоту, як самцем, так і самкою. Кладка складається зазвичай з 3-6 дещо блискучих блакитних яєць. Інкубаційний період складає близько 15 днів. В насиджуванні беруть участь обидвоє батьки. Пташенят, які залишаються в гнізді близько 24 днів, також доглядають обоє батьків.

Охорона

Існуванню популяції рожевого шпака в Україні загрожує збідніння кормової бази (застосування пестицидів, що спричиняє знищення комах, а також зменшення площ насаджень плодово-ягідних культур), чинник неспокою та тиску з боку людини. Вид перебуває під охороною Червоної книги України (статус - рідкісний) та Бернської конвенції.