Вид – Шпак звичайний (Sturnus Vulgaris) Рід – Шпак (Sturnus) Родина – Шпакові (Sturnidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Шпак звичайний гніздиться птахи на всій території, окрім північних областей Європи, а також східної, центральної і південно-східної Азії. Птахи, які заселяють північну частину ареалу є перелітними і зимують в тепліших регіонах: Північній Африці, Південній Азії та на Півдні Європи. Людина завезла цю пташку в Австралію, Нову Зеландію та Південну Африку. Спершу даний вид птахів мешкав на рідколіссях, пасовищах і садах, але поступово шпаки призвичаїлись до життя поблизу людей. В лісах вони лише ночують, а вдень залишають їх в пошуках їжі. В Україні гніздиться скрізь крім високогір’я; мігрує скрізь; зимує на півдні, іноді в населених пунктах на решті території.

Опис

Довжина тіла – 21,5 см
Розмах крил – 37 – 42 см
Вага - 40 – 105 г

Тіло масивне, з короткою шиєю. Дзьоб довгий, гострий і злегка зігнутий донизу; в сезон розмноження жовтий, в решту часу чорний. Райдужна оболонка очей кара. Крила короткі, в основі широкі і звужені на кінці. Шпак часто трусить ними, співаючи. Оперення спини, грудей і задньої частини шиї у самок і самців дорослих птахів не відрізняється: чорне пір'я з металевим блиском, який у окремих підвидів може мати фіолетовий, зеленуватий, синюватий або бронзовий відтінки. У зимовий час, коли кінчики пір'я сточуються, на тілі з'являються численні білі або кремові цяточки, більш великі на грудці і зовнішньої частини крил і дрібні на голові. Після весняної линьки оперення стає монотонно-бурим. Хвіст короткий, на кінці майже прямий. Ноги червонувато-коричневі. Самці і самки дещо відрізняються один від одного: у самців пір'я на грудях подовжене, в той час як у самки коротке і витончене; в основі дзьоба самців є синювата пляма, а в самок на цьому місці червонуваті цятки. У молодих птахів глянець на тілі не настільки яскраво виражений, на кінці їх крила закруглені, а не гострі, як у дорослих птахів. Дзьоб у підрослих пташенят повністю буро-чорний.

Молодий птах

Спосіб життя

Шпаки – вельми товариські птахи. Поза гніздовим періодом вони збираються в зграї, які можуть налічувати сотні пташок. Раціон їх дуже різноманітний і включає насіння та плоди багатьох рослин (при цьому явну перевагу надають черешні, вишні та винограду). Якщо на сад чи виноградник опуститься велика зграя шпаків, то врожаю може бути завдано серйозних збитків. На просторах рівнин та луків шпаки полюють на безхребетних, переважно на комах та їх личинок. Крім того вони можуть вистежувати дрібних тварин та дощових червів, вбиваючи своїх жертв миттєвим випадом гострого дзьоба. І влітку, і взимку шпаки радо оселяються в шпаківнях, зроблених людиною. Завдяки довгим та вузьким крилам шпаки легко літають. Іноді, протягом зими, шпаки, які живуть у містах, змушені кожного дня здійснювати багатокілометрові мандрівки за поживою. Та все ж на ніч вони завжди повертаються назад, адже, серед будинків завжди тепліше ніж у полі і від вітру легко знайти схованку. За прихисток місцеві шпаки використовують гілки дерев в парках та пусті горища.

Розмноження

Напередодні шлюбного періоду великі зграї шпаків розпадаються. Більшість птахів знаходять собі пару і шукають місця, зручні для побудови гнізда. Для гнізд шпака підходить дерево в негустому листяному лісі, парку чи саду. Часто птахи оселяються в закинутому попередніми господарями дуплі, тріщинах в скелях чи стіні. Найбільше, звісно до вподоби птахам готові шпаківні. На вигляд гніздо нагадує велику тарілку, складену з сухої трави та м’якої підстилки із рослин, моху та пір’я, а також шматочками інших матеріалів, таких як папір чи тканина. Деякі птахи ніколи не будують гнізд, а захоплюють чужі після того, як господарі завершать їх будівництво. В другій половині квітня з перервою в два дні самка відкладає від 4 до 6 блідо-зелених яєць. Більшу частину часу на кладці сидить самка, а самець заміняє її лише на короткий час. На 13-15 день з яєць з’являються голі та сліпі пташенята. Годуванням займаються обоє птахів, приносячи малятам комах та личинок. Вже через 18-22 дні після появи на світ молоді пташенята полишають гніздо. Перший час вони тримаються поблизу батьків і вимагають від них їжі. За сприятливих умов пара може за один сезон привести в світ і другий виводок. Статевої зрілості птахи дозрівають до кінця 1-го року життя.

Охорона

Основними загрозами для шпаків є використання пестицидів, винищення птахів селянами, як помста за пошкоджений урожай, відстріл на шляхах міграції з метою поїдання (в Південній Європі та в Африці), відсутність місць для облаштування гніздівель. Для збереження птахів необхідно відмовитись від використання пестицидів, розвішувати штучні гніздівлі, та зберігати старі дерева в садах і парках, пропагувати серед селян методи відлякування птахів від урожаю, які б не спричиняли загибель шпаків. Вид перебуває під захистом Бернської конвенції.