Щедрик (Serinus Serinus)
Вид – Щедрик (Serinus Serinus) Рід – Щедрик (Serinus) Родина – В'юркові (Fringillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Область гніздування щедрика весь час змінюється. Зараз поширені в західній і центральній Європі (на північ до Санкт-Петербурга, на схід до центральних областей України), в північно-західній Африці, на Азорських і Канарських островах, у Туреччині і Сирії. У північних районах зони поширення птахи перелітні, в південних — осілі, частково кочові. В Україні поширені як гніздові птахи в західних областях, у Карпатах, у центральних районах Полісся, Лісостепу. Залітають і на східні терени нашої Батьківщини. Біотопом щедрику слугують культурні деревні ландшафти - сади, парки, алеї, колючі огорожі, переважно з наявністю невеликої кількості хвойних дерев. Поза культурними ландшафті вами трапляється рідко, поселяючись на узліссях негустих лісів, порослих чагарниками і самітніх високих дерев. У Закарпатській області оселяються в нижній зоні передгір'їв і в долинах річок, піднімаючись у гори до 1300 м, тобто сягаючи верхньої межі лісу
Опис
Довжина тіла – 11,5 см
Розмах крил – 20 – 23 см
Вага – 8 – 14 г
У самців в оперенні переважає жовто-зелений колір. Потилиця, спина і плечі зелено-жовті й покриті нечіткими чорнуватими поздовжніми плямами. Лоб, напівошийник і смужка біля очей, надхвістя, підборіддя, середні частини горла, вола і грудей, а також верхня частина черева – жовтого кольору; підхвістя і нижні покривні хвоста білуваті; боки вола, грудей і боки покриті великими поздовжніми чорно-бурими смужками; жовті облямівки на середніх і великих покривних крила утворюють поперек крил дві поперечні смуги; махові і стернові чорно-бурі зі світлими облямівками на зовнішніх опахалах. Райдужна оболонка ока темно-бура, дзьоб бурий, світліший на нижній частині, ноги бурі. Самки за загальним тоном оперення і розподілом кольорів схожі на самців, але жовтий колір у них менш яскравий, блідіший і тьмяніший; темні надстовбурні частини на нижній стороні тіла і на боках розвиненіші. У молодих птахів жовтий колір замінений вохристим. Ряботиння на нижній стороні тіла більше
Спосіб життя
Щедрику властивий спосіб життя в зграях. Ці птахи не утворють великих скупчень і охоче об'єднуючись з зяблики, зеленяками та коноплянками. На окремих ділянках тримається розрідженими групками з кількох пар. Такої швидкомовної пісні, як у нього, немає у жодного нашого птаха. Вірогідно, саме через характер пісні птах отримав свою українську назву «щедрик». Живляться насінням і бруньками рослин. Навесні і влітку поїдають також дрібних комах. Пташенят вигодовують комахами.
Розмноження
Щедрики прилітають на місця своїх гніздівель в останні числа березня - перші дні квітня. Першими прилітають самці, через кілька днів з'являються самки. Прилетівши, щедрики привертають до себе увагу своїм дзвінким і своєрідним співом та жвавою поведінкою. Самці сідають на вершини найвищих дерев, трохи опускають крила, піднімають хвіст, безперестанку крутяться з боку в бік і голосно співають. Перед початком спаровування, що відбувається в перших числах квітня, спів самців стає дедалі більш темпераментним, а поведінка активною. Токування у щедриків дуже характерне. Самець пластом лягає на гілку дерева, піднімає пір'я на голові, широко розпускає хвіст, повертається і крутиться на місці, потім раптово злітає в повітря, кружляє навколо дерева, слабо змахуючи крилами, що нагадує політ кажана, піднімається, опускається і кидається в повітрі в різні боки, знову повертаючись на колишнє місце на дереві. Поява поблизу від токуючого самця іншого супротивника призводить до бійки. Такі сутички відбуваються протягом усього періоду, що передує відкладанню яєць.
Гнізда щедрики найчастіше зводять в кронах хвойних дерев. Трапляються також гнізда в густому гіллі різних листяних дерев і чагарників на висоті від 2 до 4 м над землею. Гнізда – дбайливо збудовані споруди, зроблені з м'якого рослинного матеріалу: корінців, стеблинок, травинок. Стінки гнізд щільні, зовні в них вплітається мох і лишайники. Лоточок гнізда вистилається кінським волосом, пір'ям і рослинним пухом. Кількість яєць в повних кладках 4-5. Яйця мають округло-яйцеподібну форму, і по брудно-білому або блакитнуватому основному тлі покриті тьмяними бурими, сіро-червоними і пурпурно-чорними цятками, цяточками і штрихами, котрі збираються в більшій кількості на тупому кінці. Протягом літа дві кладки. Повні кладки бувають в гніздах, починаючи з середніх чисел травня. Насиджує одна самка, яку в гнізді часто годує самець. Другі кладки у щедриків знаходили на початку липня. Насиджування яєць триває 12-13 днів. Пташенята перебувають у гніздах близько двох тижнів, вигодовують їх обидва батьків. Часто поршки вилазять з гнізд дещо раніше того часу, коли можуть літати, і розсідаються на гілках біля гнізда. Пташенят, які вилетіли, батьки продовжують годувати ще 6-7 днів. Після закінчення періоду розмноження виводки щедриків збираються в зграї і починають кочувати. Осінній відліт починається у вересні і закінчується в жовтні. Птахи з України зимують у країнах Середземномор'я.
Для збереження виду необхідне впровадження пермакультурних методів садово-паркового та сільського господарства. Щедрик перебуває під захистом Бернської конвенції.