Вид – Шуліка рудий (Milvus Milvus) Рід – Шуліка (Milvus) Родина – Яструбові (Ассіріtridае) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Середовище існування

Шуліка рудий населяє Європу, західні регіони Азії, Північну Африку, а також Канарські острови і острови Зеленого Мису. Близько 60% світової популяції цього виду зосереджено в країнах Центральної Європи. Традиційним середовищем існування шуліки рудого є відкриті рівнини в зоні помірного клімату з рідкими вкрапленнями окремих дерев і невеликих перелісків. Пристосувавшись до близького сусідства з людиною, ці хижаки частенько полюють на фермерських угіддях, околицях великих міст або звалищах. Частина європейської популяції рудих шулік здійснює сезонні міграції: мешканці північних регіонів континенту відкочовують на зимівлю в теплі краї, але, зазвичай, не залітають далі Середземноморського басейну. В Україні в минулому гніздився в незначній кількості на півночі Правобережжя та на Чернігівщині. Зараз гніздування мало ймовірне. Трапляється на Північно-Західному Поліссі.

Опис

Довжина тіла – до 70 см
Розмах крил – 155 – 185 см
Вага – 750 – 1000 г
Тривалість життя - 26 років, в неволі до 38 років.

Голова і шия блідо-сірі. Очі бурштинового кольору, з жовтими цятками навколо них, злегка приховані. Дзьоб біля основи жовтий, на кінці темно-сірий або чорний, гострий, на кінці загнутий донизу. Тіло витончене. Крила довгі, при ширянні витягнуті V-подібно. Хвіст довгий, з вилкоподібною виїмкою, часто згинається. Оперення тіла, верхня частина хвоста і покривні крил рудувато-коричневі, з темними поздовжніми плямами на грудях. Махові пера першого порядку білі з чорними закінченнями. Махові пера другого порядку темно-сірі. Ноги яскраво-жовті, іноді добре помітні з землі під час польоту. Статевий диморфізм не виражений. У молодих птахів в перший рік життя груди і черевце світліші і розмитіші, а вилочка на хвості не так яскраво виражена.

Спосіб життя

Будучи визнаним асом повітряної стихії, шуліка рудий надає перевагу ширяючому польоту. Тривалий час кружляючи в небесах на широко розкритих крилах, хижак весь час перехиляється з боку на бік, щоб вистежити на землі найкращу здобич. Уміло кермуючи хвостом, він здатен здійснювати миттєві розвороти і каменем йде в піке донизу, але частіше за все без особливих зусиль ширяє у піднебессі, велично змахуючи крилами. Основну здобич рудого шуліки складають дрібні звірки: миші, зайченята, полівки, хом'яки, а також дрібні та середні птахи. Поза гніздовим сезоном шуліки часто збираються у групи, щоб разом відшукати поживу. В останні роки дедалі більше пернатих хижаків відмовляються від сезонних міграцій і зимують у місцях гніздування. Полюючи в денний час, шуліка ночує на гілках самітних дерев або в невеликих перелісках серед полів, а в сильну холоднечу ховається на ніч в густих хвойних посадках.

Розмноження

Зайнявши на початку гніздового сезону домашню ділянку, самець постійно облітає її межі, закликаючи самку гучними криками. За один сезон пари шулік робить тільки один виводок. Спорудивши гніздо на уподобаному дереві, птахи нерідко користуються ним протягом кількох років. Іноді шуліки займають покинуті старими господарями гнізда, обмежуючись лише невеликим ремонтом. Зсередини гніздо вистилається клаптиками паперу, пластика, вовни, шкіри або тканини. Підготувавши житло, самка відкладає в квітні-травні 2-3 білих або світло-зелених яйця в дрібну буру цятку. Насиджування кладки триває протягом 33-38 днів, і займається ним тільки самка, в той час як партнер постачає її їжею. Новонароджені пташенята абсолютно безпорадні і потребують постійної опіки. Спершу самець продовжує годувати всю родину, а пізніше на полювання вилітають обоє батьків. Молодь залишається в гнізді від 48 до 54 днів, а ставши на крило, ще близько 4 тижнів перебуває під батьківським наглядом.

Охорона

Шуліка рудий входить до числа зникаючих видів пернатих. Майже на всій території ареалу чисельність цих птахів дуже невелика і неухильно скорочується. У Східній і Південній Європі, в тому числі й в Україні, люди нещадно вбивають шулік (як, втім, і інших пернатих хижаків), тримаючи на них зло за спроби викрадення домашньої птицю. Багато пернатих пожирачів падла стали жертвами отруєних приманок. Крім цього на погіршення стану популяцій шуліки рудого негативно впливають: знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; знищення біотопів полювання, що призводить до скорочення кормової бази; використання в сільському та лісовому господарстві отрутохімікатів; відстріл птахів для виготовлення опудал. Для покращання охорони необхідні: природовідповідне ведення лісового господарства, створення заповідних територій, де будуть виявлені гнізда, суворий контроль за випадками незаконного відстрілу, моніторинг за забрудненням довкілля, впровадження пермакультурних методів в сільське господарство, проведення інформаційних кампаній для селян з метою підвищення їх екологічної свідомості. Шуліка рудий перебуває під захистом до Червоної книги України (статус - зникаючий), Червоного списку МСОП (статус – близький до загрозливого), включено до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннської та Бернської конвенцій.