Вид – Скеляр строкатий (Monticola saxatilis) Рід – Скеляр (Monticola) Родина – Мухоловкові (Muscicapidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Гніздовий ареал охоплює Південну Європу, Кавказ, Південно-західну та Центральну Азію, Північну Африку. В Україні у теперішній час гніздиться в Гірському Криму та Карпатах. До середини ХХ ст. спорадично гніздився в Південно-західній Україні та Правобережному Лісостепу — на схід до Києва. В Криму трапляється переважно на кам’янистих гірських плато та схилах, у Карпатах — на найвищих полонинах з кам’яними розсипами та урвищами.

Опис

Довжина тіла – 18,5 см
Розмах крил – 33 – 37 см
Вага – 40 – 70 г

Виражений статевий диморфізм. Дорослий самець у шлюбному вбранні легко впізнається в природі за строкатим забарвленням. У нього голова, горло, шия, верхня частина спини і поперек сині; нижня частина спини біла; надхвістя і весь низ насичено руді; крила темно-бурі; хвіст рудий, центральна пара стернових пер темно-бура; дзьоб чорний; ноги чорно-бурі. У позашлюбному вбранні верх темно-бурий, пера з вузькою вохристою облямівкою; низ з білою і бурою строкатістю. Доросла самка у шлюбному вбранні зверху бура, пера з вохристою облямівкою і темними плямами; горло білувате; решта низу вохриста з бурою поперечною строкатістю, на волі і боках тулуба рудий відтінок; стернові пера руді, крім двох бурих центральних; основа нижньої щелепи жовтувата. У позашлюбному вбранні самка строкатіша. Молодий птах схожий на дорослу самку у позашлюбному вбранні.

Самець

Самка

Спосіб життя

Скеляр строкатий всеїдний птах, що більшість часу проводить перелітаючи між бідною гірською рослинністю в пошуках поживи, час від часу відпочиваючи на якомусь сідалі, з якого й полює. Його раціон складається з широкого розмаїття комах, ягід, та рідше дрібних плазунів, які становлять найбільш поживну складову його здобичі. Скеляр строкатий найчастіше підбирає здобич з гілок та листя, а потім повертається на сідало, звідки пильнує за своєю місциною, щоб згодом знову вилетіти за поживою.

Розмноження

Невеликі ніші в скелях є улюбленим місцем гніздування для строкатого скеляра. Таких місцин є предостатньо на гірських схилах, тому конкуренція щодо місць для облаштування гнізда низька. В кладці 4-5 яєць, з яких за 12-15 днів вилуплюються пташенята. За 15-18 днів малюки набувають здатності літати, проте ще протягом двох тижнів перебувають під опікою батьків, які навчають їх майстерності в полювання та зборі поживи. Може мати 2 кладки на рік. Відлітає в кінці серпня — вересні.

Загрозу для виживання скеляра строкатого становить зникнення гніздових біотопів на безлісих схилах внаслідок відновлення деревної та чагарниковою рослинності, зростання антропогенного (в тому числі з боку туристів) навантаження на гніздові біотопи. Вид занесено до Червоної книги України (статус - рідкісний), Бонської та Бернської конвенцій.