Скеляр синій (Monticola solitarius)
Вид – Скеляр синій (Monticola solitarius) Рід – Скеляр (Monticola) Родина – Мухоловкові (Muscicapidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Ареал скеляра синього простягається від Північно-Західної Африки, через Південну Європу до Аравійського півострова, Північну Індію та Центральні Гімалаї до Далекого Сходу та Південно-Західної Азії. В Україні рідкісний залітний птах, спостерігався в околицях Львова. Скеляр синій гніздиться переважно на скелях, серед ґорґанів та кам’яних долин, морських скель та нагромаджень каміння. Іноді оселяється серед руїн, самітних кам’яних будинків, замків та храмів. Залежно від місцевості та підвиду трапляється на висоті до 4200 метрів. Місця зимівлі в цього птаха більш розмаїті, проте вони все ж пов’язані зі скелями, підніжжями гір, містами, оливними садами, місцинами з деревною рослинністю і пагорбами.
Опис
Довжина тіла – близько 20 см
Вага – 37 - 54 г
Дорослий самець у шлюбному вбранні сірувато - синій, з чорно - бурими крилами і хвостом; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні пера, крім махових, з темною передверхівковою смугою і світлою верхівкою. Доросла самка у шлюбному вбранні зверху темно - бура; низ світло - бурий, пера на передній частині шиї і волі з темною облямівкою, на грудях, череві і підхвісті темні поперечні смуги; махові і стернові пера темно - бурі; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні пера верху з білуватою верхівкою. Молодий птах подібний до дорослої самки у позашлюбному вбранні.
Самець
Самка
Спосіб життя
Скеляр синій живиться великим розмаїттям тваринної поживи, зокрема такими безхребетними як коротковусі прямокрилі, сарановими, цвіркунами, жуками, павуками, слимаками та дощовими червами. Попри свій невеликий розмір, цей птах також полює на дрібних хребетних, зокрема, на геконів, змій, жаб та мишей. Взимку, скеляр синій також споживає фрукти, ягоди та насіння. Вишукує поживу сидячи наодинці на підвищенні, і зістрибує додолу, помітивши підхожу здобич. Часом цей птах стрибає та бігає в пошуках поживи по землі, та може випадково ловити комах на льоту.
Розмноження
Залежно від підвиду і місцевості, період розмноження починається між квітнем і травнем, а завершується в червні, загалом його тривалість складає два-три місяці. Гніздо скеляра синього виглядає як пухка, не глибока чашечка, зведена з грубої сухої трави, моху та листя, вистелена м’якою травою, пір’ям та шматочками рослин. Гніздо зазвичай розташоване на висоті 2-5 метрів над землею, під навислими скелями чи тріщині в камінні. В кладці 3-6 яєць, які самка насиджує протягом 12-15 днів. Пташенята перебувають в гнізді 15-18 днів, і ще лишаються залежними від батьків ще два тижня після набуття здатності літати.
Чисельність скеляра синього зазнає зниження через забудову та туристичне навантаження на побережжях, затоплення каньйонів та ущелин в наслідок побудови водосховищ, не дружнім до дикої природи ремонтом старих кам’яних будівель. Вид перебуває під захистом Бернської конвенції.