Вид – Сокіл середземноморський (Falco biarmicus) Рід – Сокіл (Falco) Родина – Соколові (Falconidae) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Середовище існування

Середземноморський сокіл поширений в Африці, на Аравійському півострові, у Малій Азії, Італії та на Балканському півострові. На території Україні рідкісний залітний птах, достовірно траплявся в Криму. Надає перевагу відкритим територіям з низькою вологістю зі скельними грядами різної висоти, що не перевищують 1000 метрів над рівнем моря. Іноді селиться в ярах або на обривистих скелястих морських берегах.

Опис

Довжина тіла – 35 – 50 см
Розмах крил – 90 – 115 см
Вага – 500 – 1050 г

Дорослі птахи: верхня сторона сизо-сіра з темнішим сірувато-бурим поперечним малюнком; тім'я рожево-руде з більш-менш помітними темними штрихами, облямоване чорним; хвіст поперечно-смугастий, з сірих, світліших і буро-сірих, темніших смуг; низ рудуватий або білуватий з ряботинням чорнувато-бурого кольору на грудях і поперечними смугами того ж кольору на боках; іноді низ майже одноколірний, темний малюнок лише трохи видніється. Райдужна оболонка темно-бура, кігті чорні. Восковиця, кільце навколо ока, ноги жовті у дорослих, синюваті - у молодих в першу річному вбранні.

Самець

Самець (ліворуч) і самка (праворуч)

Молоді, до першої зміни оперення, в першу річному (гніздовому) вбранні: зверху темно-бурі з рудуватими облямівками, тім'я світло-руде, облямоване чорнуватим; низ з темно-бурим поздовжнім малюнком, облямованим вузькими білуватими облямівками.

Молодий птах

Спосіб життя

Харчовий раціон середземноморського сокола складається переважно малих та середнього розміру птахів, від жайворонків до качок, та навіть інших соколів. Полює в місцинах, де скупчуються його жертви, наприклад біля водойм чи гніздових колоній. Іноді середземноморський сокіл здобуває малих ссавців, таких як гризуни чи кажани, як також і комах, плазунів, часом падло, та навіть павуків та скорпіонів. Цей сокіл, зазвичай, хоч і не завжди, полює протягом дня, переслідуючи та схоплюючи жертву в повітрі, або ж іноді на землі, хоч часом може викрадати їжу від інших хижих птахів. Іноді птах здобуває поживу, щоб з’їсти її за деякий час. Середземноморські соколи часто полюють в парі, коли один птах сполохує здобич, а інших ловить. Деякі з цих соколів навчились стежити за людьми-мисливцями, і полювати на сполоханих ними птахів.

Розмноження

Початок гніздового сезону в даного виду залежить від місцевості. Під час шлюбних ігор пари виконують акробатичні ширяння в повітрі, а відтак зводять гнізда на скелях, виступах, в кар’єрах, в нішах в будинках або ж використовують покинуті гнізда інших великих птахів, часто на деревах чи опорах ліній електропередачі. У березні самка відкладає 3-4 яйця, які висиджує потім протягом 32-35 днів. Самець в цей час піклується про неї. Пара птахів залишається на весь рік разом і не покидає свою територію. Пташенята набувають здатності літати за 35-47 днів після появи на світ, але лишаються залежними від батьків протягом трьох місяців. Молоді птахи літають поруч, доки не створять самі пару і не знайдуть собі власну територію. Статева зрілість в середземноморських соколів настає у віці двох-трьох років.

Загрозу для виживання середземноморського сокола становить втрата середовища існування як самих соколів так і тварин на яких вони полюють, а також чинник неспокою в гніздовий період через надмірний туризм. Використання пестицидів спричиняє скорочення кормової бази виду та негативно впливає на відтворення виду, зокрема великої шкоди завдають органофосфати які використовують для зокрема знищення саранових. Лінії електропередач, які іноді слугують місцем гніздівлі середземноморському соколу, також можуть спричиняти і їх травмування. Ці соколи, як і інші хижів птахи, страждають від переслідування з боку екологічно несвідомих селян та мисливців. Середземноморський сокіл перебуває під захистом Бонської та Бернської конвенцій, Конвенції CITES та Директиви ЄС про захист диких птахів.