Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator)
Вид – Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) Рід – Сорокопуд (Lanius) Родина – Сорокопудові (Laniidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Ареал сорокопуда червоноголового охоплює Південно-Західну Європу, Середземномор’я, Північну Африку, Південно-Західну Азію. В Україні проходить північно-східна межа ареалу. В останні 30 років вид реєстрували головним чином в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю на заході до східних кордонів Донецької області, на північ до Луганська в якості залітного. Спорадичне гніздування можливе в Криму. У будь-яку пору року тяжіє до регіонів з сухим і спекотним субтропічним кліматом, напіввідкритої місцевості (в безлісих степах і напівпустелях не трапляється). У гніздовий період населяє вапнякові пустки з розрідженою деревною рослинністю, зарості низькорослих твердолистих і колючих чагарників на сухих кам'янистих схилах пагорбів, фруктові сади, вирубки, узлісся, відкриті ділянки вздовж доріг, ландшафти пасовищного типу з самітними деревами.
Опис
Довжина тіла – 18 см
Розмах крил – 26 – 28 см
Вага – 21 – 67 г
Характеризується строкатим забарвленням. У дорослого самця лоб і смуги, які проходять через очі, чорні; верх голови і задня частина шиї насичено руді; спина і верх крил чорні; поперек сірий; плечові пера і надхвістя білі; низ білий, з кремовим відтінком; махові пера чорні, першорядні — з білою основою; хвіст чорний, крайні стернові пера з білим кольором; дзьоб і ноги чорні. У дорослої самки верх голови і задня частина шиї світліші; спина і верх крил бурувато-чорні; лоб і вуздечка вохристо-білі. У молодого птаха оперення верху світло-буре, з темною хвилястою смугастістю; низ білуватий, з хвилеподібною темною строкатістю на горлі, волі і боках тулуба.
Самець
Самка
Молодий птах
Спосіб життя
Сорокопуд червоноголовий провадить денний спосіб життя. Здобич найчастіше видивляється на поверхні землі (рідше води), сидячи на присаді на висоті 1-6 м - на гілці куща, паркані, дротах, тощо. У негоду в пошуках поживи скаче по землі. У зимовий час відомі випадки клептопаразитизму (привласнення чужої поживи) у кам'янок.
Живиться майже виключно великими комахами, серед яких велику частку становлять саранові, жуки і цикади. Крім цього, птах іноді ловить перетинчастокрилих, метеликів, клопів, двокрилих, бабок, щипавок і тарганів. Зрідка вживає в їжу павуків, скорпіонів, дощових черв'яків і равликів. Частка хребетних дуже мала, зрідка птахи полюють за ящірками, гризунами, землерийками, жабами. Відомі випадки розорення гнізд дрібних співочих птахів, а також споживання рослинної їжі - плодів шовковиці та сливи.
Розмноження
Моногам. Найчастіше весняний спів самця та утворення пари закінчується ще на зимівниках, і по прибутті птахи майже відразу заходяться будувати гнізда. Процес залицяння полягає в повільному зигзагоподібному порханні перед самкою, під час якого самець співає і видає позивні крики. Іноді самець співає, сидячи на дереві серед густого листя, скуйовдивши пір'я голови. Насамкінець, якщо підхожа самка перебуває поблизу, він самостійно може взятись за будівництво гнізда, запрошуючи її взяти участь. У будь-який час року червоноголові сорокопуди поводять себе як строго територіальні птахи, охороняючи від інших птахів ділянку розміром від 0,5 до 12 гектар залежно від району проживання. При вторгненні чужинця птах починає видавати попереджувальні крики і ставати в загрозливу позу. Однак, відомі факти мирного сусідства гнізд поряд з гніздами чикотня та кропив’янки співочої.
Гніздо міститься серед густого листя на товстій горизонтальній гілці дерева або в глибині великого куща. Порода дерева або чагарнику, як і висота над землею, великого значення не мають. У Центральній Європі притулком для гнізд червоноголового сорокопуда слугують фруктові дерева, особливо груша з властивою їй густою кроною. Найчастіше гнізда розташовані на відстані до 5 м від поверхні землі, іноді навіть нижче людського зросту. Саме гніздо чашоподібне, звите з різноманітного рослинного матеріалу - тонких гілочок, корінців, сухих стебел, рослинних волокон. На відміну від гнізд інших видів сорокопудів, в ньому часто використовується свіжа зелень. Вистилка зі шматочків моху і лишайника, кінського волосу, вовни, павутини. Іноді птах додає в гніздо свіжі квіти або матеріал антропогенного походження. На більшій частині ареалу один виводок за сезон, у разі загибелі нащадків самки нерідко відкладають яйця повторно. Терміни розмноження в Центральній Європі в травні-червні. У кладці найчастіше 5-6 яєць. Забарвлення шкаралупи варіює : найчастіше вона кремового кольору з зеленуватим або рожевим відтінком. На тупому кінці яйця присутні глибокі темні цяточки різної інтенсивності.
Насиджує одна самка протягом 14-16 діб. Поки вона невідступно знаходиться в гнізді, самець час від часу приносить їй поживу; іноді самка самостійно вирушає на пошуки їжі, залишаючи кладку без нагляду на період до 45 хвилин. Пташенята з'являються на світ синхронно; перші 9 днів, доки не з'являються перші ознаки оперення, мати невідступно перебуває з ними і обігріває. У цей час здобуттям поживи для самки займається один самець, пізніше підрослих нащадків вигодовують обидва батьків. Починаючи з віку 15 днів ще пташенята, ще не повністю оперившись, залишають гніздо і перепурхують, однак мінімум до тритижневого віку тримаються неподалік від нього і час від часу підгодовуються батьками. Виводки не розпадаються аж до початку осінньої міграції, а іноді й на прольоті тримаються разом.
Чисельність червоноголового сорокопуда знижується на більшій частині європейського ареалу в наслідок руйнувань середовища існування - зокрема знищення чагарникових заростей, в тому числі й на межах сільгоспугідь, використання пестицидів, несприятливих погодних умов у репродуктивний період і на території зимівлі. Для збереження виду необхідне впровадження пермакультурних методів сільського господарства. Червоноголовий сорокопуд перебуває під захистом Червоної книги України (статус - рідкісний) та Бернської конвенції.