Вид – Сорокопуд терновий (Lanius collurio) Рід – Сорокопуд (Lanius) Родина – Сорокопудові (Laniidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

 Сорокопуд терновий живе на сухих відкритих місцевостях з чагарниковими заростями і високою травою, охоче селячись на лісових галявинах, у молодих лісопосадках і сільській місцевості. На його ділянці неодмінно повинні рости колючі чагарники: зарості дикої малини і ожини, кущі шипшини або терену. У гірській місцевості сорокопуд оселяється на висоті до 3000 м, найчастіше на альпійських луках. Зимують сорокопуди в тропічних регіонах Африки. На території України може траплятися скрізь.  

Опис

Довжина тіла – 16—18 см
Розмах крил – 28—31 см
Вага – 28 г

Самець забарвлений яскравіше і контрастніше самки. Верхня частина тіла у самців червонувата. Голова сіра, через очі проходить типова для цієї родини пернатих чорна смужка - «маска». Нижня частина тіла дещо рожевувата, хвіст чорно-білий з малюнком. У самок і молодих птахів верхня частина тіла коричнева з звивистим малюнком. Нижня частина тіла темно-жовтого кольору з таким же малюнком.

Спосіб життя

Сорокопуд терновий любить тривалий час сидіти на верхівці якогось колючого чагарнику, який слугує йому за спостережний пункт. Сидячи не гілці цей маленький мисливець безперестанку хвацько махає хвостом. Незважаючи на близьку спорідненість з горобцями, сорокопуд - типовий хижак. Його здобиччю стають великі комахи: жуки, бабки, оси і джмелі, яких він хапає на льоту, а також миші та жаби. Комах сорокопуд проковтує цілком, а більшу здобич настромлює на гострі шипи, гілочки, колючий дріт або заклинює її в розвилці гілок, влаштовуючи своєрідну комору. Ця маленька хитрість дозволяє сорокопудові легко відривати і ковтати шматочки м'яса, а залишок відкладати «на майбутнє». Десертом до м'ясного меню служать різні ягоди. Оскільки основу раціону сорокопуда становлять комахи, чисельність цих птахів багато в чому залежить від погоди в даному регіоні. Наприклад, масивні зливи в травні чи липні перешкоджають розмноженню комах, і для сорокопудів настають важкі часи. Брак поживи в розпал гніздового сезону призводить до уповільнення зростання пташенят, а в крайніх випадках - до часткової або навіть повної загибелі виводка.

Розмноження

Навесні сорокопуди повертаються на місця гніздування, щоб вивести нащадків. Самці з'являються раніше самок, і незабаром можна спостерігати розбивку на пари. Гніздо будує самка, розміщуючи його в гущі гілок колючого чагарнику, рідше на деревах на висоті від 1 до 3,5 м. Гніздо має вигляд чашечки, сплетеної із зелених травинок, корінців, прутиків, листя і лишайників; за додатковий будматеріал нерідко слугують обривки шпагати, клаптики паперу або тканини. Усередині плетиво щільніше, а лоток вистелений китицями очерету і злаків, м'якими пір'їнками й шерстю. У травні-червні самка відкладає від 4 до 6 яєць, які акуратно покладені в гнізді віночком тупими кінцями назовні. Забарвлення яєць змінюється від рожевого і кремового до білого та ясно-зеленого з дрібними сірими, фіолетовими або бурими цяточками. Насиджує кладку тільки самка протягом 14-16 днів, а самець весь цей час тримається неподалік, приносячи їй поживу і підтримуючи чистоту в гнізді. Пташенята знаходяться в гнізді 12-16 днів і часто залишають його, ще не вміючи літати, тому батьки продовжують годувати їх ще близько трьох тижнів.

Охорона

Чисельність тернового сорокопуда скорочується на більшій частині європейського ареалу через зміни середовища проживання, використання пестицидів і труднощів на зимівлях в Африці. Для збереження виду необхідне природо відповідне, зокрема пермакультурне, ведення сільського господарства, що передбачає відмову від пестицидів та урізноманітнення кущових насаджень, інформаційні заходи проти винищення птахів малограмотними людьми, тощо. Сорокопуд терновий перебуває під охороною Бернської конвенції та Директиви ЄС про захист диких птахів.