Вид – Сова болотяна (Asio Flammeus) Рід – Вухата сова (Asio) Родина – Совові (Strigidae) Ряд – Совоподібні (Strigiformes)

Середовище існування

Ареал сови болотяної охоплює Північну Євразію, Північну Америку та частково Південну Америку. Зимує в південних. частинах свого ареалу. Гніздиться на усій території України, за винятком Карпатських та Кримських гір, можливе гніздування у Закарпатській області. Зимує на усій території України. Сова болотяна - типовий мешканець відкритих просторів - заплавних і суходільних луків, низинних боліт. Улюбленими біотопами є великі трав'янисті болота, порослі верболозом, луки з сирими, багатими на купини ділянками та памолоддю вільхи, берези, верби. Трапляється також на невеликих болітцях серед полів, на зарослих чагарником торф'яних болотах, на річкових заплавах, особливо тих, що межують з великими сільськогосподарськими угіддями, а також в сухих степах. У лісистих районах оселяється на заболочених вирубках і згарищах, долинах лісових річок, просторих галявинах. Зрідка може гніздитися на сіяних луках і хлібних полях.

Опис

Довжина тіла – 37 – 39 см
Розмах крил – 95 – 110 см
Вага – 260 – 420 г

Самці менші за самок. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений. Голова кругла з невеликими «вушками», лицьовий диск добре виражений. Спина і верх крил вохристо-бурі, черево жовтувате з тонкими бурими поздовжніми смужками. У польоті на згинах довгих крил помітні темні плями. Ноги і пальці покриті жовтими перами. Дзьоб і кігті бурувато-чорні. Очі жовті.

Спосіб життя

Для болотяної сови досить властива денна активність. Самців під час гніздування можна бачити ширяючими на висоті близько 100 м над районом гніздової ділянки. Слід сказати , що болотяні сови як у районах гніздових територій , так за інших умова поводяться обережніше за інших сов, хоча завдяки схильності до польотів у світлий час доби вони помітніші, ніж інші птахи цього ряду. Болотяна сова - типовий міофаг . Лише за малої чисельності гризунів або великій кількості інших видів поживи (наприклад , під час появи пташенят у горобиних птахів і куликів , масовому розмноженні комах) останні входять до її раціону. При великої кількості поживи цьому виду сов властиво надмірне накопичення харчових об'єктів біля гнізд . Зазвичай до гнізд їх приносять самці. Кількість принесених «запасів» не залежить від числа пташенят (яєць) в гнізді , а визначається тільки достатком їжі і проявом інстинкту годування вже до другої половини часу насиджування яєць. Самці найчастіше приносять їжу цілком і віддають її самці. Незначну частину раціону болотної сови можуть становити також інші птахи, переважно це пташенята горобиних , куликів та пастушкових .

Розмноження

Селиться поодинокими парами. Гніздиться виключно на землі. Гніздо розташовує зазвичай під кущем, осоковою купиною, вкрай рідко на абсолютно відкритій місцевості. Болотяна сова на відміну від інших сов самостійно будує гніздо. Воно виглядає як примітивна недолуга споруда, зазвичай в неглибокій ямці. За будівельний матеріал сова використовує довгі сухі стебла і листя злаків, осоки, зонтичних та інших трав'янистих рослин. Відкладання яєць на півдні ареалу починається близько середини квітня. У кладці зазвичай 4-6 яєць, а в роки з високою чисельністю мишоподібних гризунів їх може бути 7-10. Шкаралупа чисто-біла, злегка блискуча. До відкладання яєць птах береться пізніше за багатьох інших видів сов. У році буває один виводок.

Пташенята на території України з'являються вже наприкінці травня. Кладку насиджує тільки самка. Пташенята з'являються за 24-28 діб. Пташенята, які тільки-но з’явились на світ опушені помірно, очі і вушні канали закриті. «Прозрівають» совенята на 2-5-й день життя. В результаті того, що насиджування починається з моменту відкладання першого яйця, вилуплення відбувається неодночасно. У віці двох тижнів пташенята починають виходити гнізда й «розосереджуються», що сприяє збереженню їх від наземних і пернатих хижаків, а також дозволяє самцеві годувати молодих, не відволікаючи самку від гнізда. Здатними до перепорхування совенята стають на 25-27-й день життя, а в місячному віці вже літають. Проте в цьому віці високо не піднімаються, пересуваючись на висоті до 5-10 м від поверхні землі. Чагарник і дрібні деревця намагаються обігнути стороною, а не перелітати через них. Дорослі птахи продовжують годувати молодь до 1,5-2-місячного віку.

Охорона

З 1960-х рр. відбувається значне зниження щільності гніздування болотяної мови. Скорочення чисельності спричиняють сільгоспроботи з використанням техніки, надмірне випасання худоби, випалювання рослинності у весняний період та безпосередній відстріл птахів так зв. «мисливцями». Для збереження вижду необхідна охороняти придатні для гніздування виду водно-болотні біотопи, проводити роз’яснювальну роботу серед мисливців, впроваджувати природо відповідні методи сільського господарства, в тому числі і для збережень популяцій мишоподібних гризунів – основи кормової бази виду. Болотяна сова перебуває під охороною Червоної книги України (статус - рідкісний), Директивою ЄС про захист диких птахів, Бернською конвенцією та Конвенцією CITES.