Вид – Coвa cipa (Strix aluco) Рід – Сова (Strix) Родина – Совові (Strigidae) Ряд – Совоподібні (Strigiformes)

Середовище існування

Сіра сова вважається найпоширенішою зі всіх європейських сов. Вона охоче селиться як в глухих безлюдних куточках, так і поблизу людського житла. Ареал сірої сови обіймає Європу, Західний Сибір та Північну Африку, на сході він простягається до Тихого океану. В Україні сіра сова трапляється в лісовій та лісостеповій смузі, а також значній частині степової смуги, пониззя Дніпра, Придунайський регіон і гірський Крим. Найчастіше вона населяє рівнинні і гірські лісові масиви, проте не уникає й культурного ландшафту, селячись у великих міських парках, на цвинтарях і околицях населених пунктів, які межують з відкритими просторами. Мисливські угіддя цієї сови зазвичай розташовані на ділянках зі старим листяним або змішаним деревостоєм.

Опис

Довжина тіла - 37 – 39 см
Розмах крил - 94 – 104 см
Маса тіла - 310 – 620 г

Птах середніх розмірів, з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Лицевий диск не обмежений і вгадується лише по структурі оперення або ж обмежений темною смугою. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим. У птахів сірого забарвлення спина буро-сіра, значно темніша ніж груди. На грудях великі продовгуваті темно-бурі або чорні плями, перекреслені тонкими поперечними штрихами. У рудої морфи спинна сторона бура, низ світліший, вохристо-рудий. Плямистість така ж як і у сірої морфи. На плечах, як правило, білі плями. У природі відрізняються від інших сов розмірами, великою крутою головою без «вушок». Пухові пташенята в першому вбранні білі з вохристим відтінком на спині. Довкола очей круглі сіруваті плями. Забарвлення голови світліше ніж забарвлення грудей. Сірим совам властивий статевий диморфізм – самиці помітно більші за самців.

Руда морфа

Сіра морфа

Спосіб життя

З настанням сутінок, сіра сова вилітає на нічне полювання, а на світанку ховається в дупло або всідається на улюблену гілку, щоб надійно виспатися до вечора. Гніздиться сова зазвичай в лісі, але поживу шукає на відкритій місцевості, не надто перебираючи у виборі здобичі - в її меню входять дрібні хребетні, великі комахи та дощові черв'яки - хоча з особливим задоволенням вона полює на гризунів. Сидячи на гілці, хижачка чуйно вслухується в нічні шорохи і, виявивши здобич, негайно зривається в беззвучний політ. Величезні очі дозволяють їй орієнтуватися в просторі навіть темними безмісячну ночами. У момент атаки сова пікірує, виставивши вперед лапи, і безпомилково схоплює жертву гострими кігтями. Обідає сова завжди в одному, давно уподобаному місці, відриваючи гострим дзьобом шматок за шматком. Дрібну здобич, яку можна проковтнути цілою, сова підносить до рота лапою, як це роблять папуги. Не переварені рештки (вовна, пір'я, кігті, кістки і зуби жертви) сова час від часу відригує у вигляді так званих пелеток.

Розмноження

Сірій сові властивий осілий спосіб життя. Кожен самець займає власну гніздову ділянкою і пильно охороняє її від чужинців. З настанням гніздового сезону самці приваблюють подруг зазивним уханням, яке інколи можна почути й восени - з вересня аж до початку грудня. Не вважаючи за потрібне будувати гніздо, сови зазвичай оселяються в покинутих колишніми господарями дуплах, але можуть облаштуватися в стінних тріщинах, покинутих бункерах, печерах, чи навіть на горищах, а деколи з особливим комфортом влаштовуються в шпаківні. Перш ніж розпочати спарювання з партнеркою, самець приділяє їй знаки уваги, підносячи як подарунок спійману здобич. У березні-травні самка відкладає яйця. Зазвичай в кладці буває 3-5 білих яєць, але в залежності від запасів поживи їх кількість може коливатися від двох до дев'яти. Протягом 30 днів самки днів самка насиджує кладку, харчуючись тільки приношеннями чоловіка. Вигодовуванням пташенят займаються обидва батьків. У віці чотирьох тижнів совенята вибираються з гнізда і рядком всідаються на сусідній гілці. У цю пору вони ще вдягнені в проміжне напівпухове вбрання, літати не вміють, а тому потребують батьківської опіки. Здійснюючи перші пробні польоти, совенята часто сідають на землю, але цілком можуть видертися стовбуром назад на гілку. У сім тижнів від народження пташенята вже добре літають, однак під опікою батьків залишаються до двомісячного віку. Статевої зрілості сірі сови досягають у віці 2-3 років.

Охорона

Основну загрозу сірій сові складає скорочення середовища проживання пов’язане з винищенням старих лісів та дуплистих дерев, зникненням придатних місць для гніздування в містах, зменшенням корової бази через застосування пестицидів, незаконний вилов для використання в індустрії розваг. Сова сіра перебуває під захистом Бернської конвенції, а також Конвенції про торгівлю рідкісними видами флори та фауни. Для збереження цього чудового птаха - символа мудрості - слід вжити заходів, в тому числі і провітницьких, щодо відмови від використання пестицидів, охороняти праліси і старі дуплисті дерева, розвішувати штучні гніздівлі в садах і парках.

Штучна гніздівля для сірої сови