Вид – Сова вухата (Asio Otus) Рід – Вухата сова (Asio) Родина – Совові (Strigidae) Ряд – Совоподібні (Strigiformes)

Середовище існування

Ареал вухатої сови обіймає Євразію від атлантичного до тихоокеанського узбережжя, при чому європейська його частина, здебільшого, не заходить на північ далі 65-ої паралелі. На території України гніздиться скрізь, не зимує лише в Карпатах. Улюблені місця гніздування вухатої сови високостовбурні ліси різних порід, але найчастіше хвойні, з присутністю галявин та інших відкритих місць. Охоче гніздиться в парках, садах, лісосмугах різного віку. Обов'язковою умовою для гніздування є наявність старих гнізд переважно воронових птахів, в першу чергу - сорок і ворон. Використовує торішні незайняті гнізда денних хижаків: шуліки, яструба великого, осоїда і канюка. У періоди міграцій і зимівлі трапляється також в садах, парках міст, заростях чагарників по схилах ярів, балок, берегів річок.

Опис

Довжина тіла – 35 – 37 см
Розмах крил – 90 – 100 см
Вага – 200 – 430 г

Це сова середнього розміру (менша за ворону сіру). Забарвлення досить строкате з домінуванням рудих тонів. Спина сірувато-бура з рудим відтінком, груди і черевце руді або жовтуваті з продовгуватими чорними смугами, які перекреслені плоскими поперечними штрихами. Низ черевця і підхвістя білі. Хвіст знизу жовтуватий з рівномірною темною смугастістю. Очі жовто-помаранчеві. Дзьоб темно-сірий або чорнуватий. Лицевий диск рудо-сіруватий, обрамлений білою і чорною смугами. Довкола очей чорні півмісяці зі сторони дзьоба. Під дзьобом чорне пір'я. Між очима білі валики у вигляді півмісяців. Пір'яні «вушка» довгі. Коли птаха сидить, вона добре відрізняється від інших своєю манерою сидіння — стовпчиком з витягнутими вертикально вверх пір'яними вушками. Самки більші самців, але забарвлені так само.

Спосіб життя

Сова вухата, як і більшість сов, провадить нічний спосіб життя. У гніздовий період - територіальний вид, сусідні гнізда розташовуються на відстані 100-200 м. У позагніздовий період часто утворює скупчення з 5-30 птахів, іноді до 60 і більше. Для зимуючих скупчень сов властиві високо розвинені почуття зграї і відсутність страху до людини. Для днювань такі зграйки обирають густі зарості чагарників, купи викорчуваних дерев, групки й самітні хвойні дерева.

Вухата сова - яскраво виражений міофаг: на всьому просторі ареалу дрібні мишоподібні гризуни складають 80-99% складу її здобичі. З гризунів найбільше значення в харчуванні вухатої сови займають деякі види полівок і мишей. Крім ссавців, вухаті сови здобувають птахів, комах і вкрай рідко жаб. З птахів ловлять найчастіше горобців, шпаків і в'юркових, однак відомі факти полювання цієї сови на фазана, сіру куріпку та граків. З комах найбільш часто сова вухата ласує жуками та вовчками. Як і у інших видів сов, у вухатої неперетравлені рештки їжі (кістки, шерсть, пір'я, хітин) відригують у вигляді пелеток.

Добування поживи відбувається різними способами - залежно від біотопу та рівня зашумленості. У лісі вухаті сови найчастіше користуються пристерігає з дерев, сідаючи на гілки в 3-9 м над землею; у відкритій місцевості переважним способом полювання є пошуковий політ. У безвітряні тихі ночі сови полюють переважно з використанням польоту; в умовах темних похмурих ночей зі слабкими опадами, з вітровими поривами полюють з присади.

Розмноження

Шлюбне збудження у птахів починається порівняно рано: у березні - на початку квітня. Під час токування птахи видають неквапливий двоскладовий низький крик «гу-гуу», що повторюється з частотою один раз на п'ять секунд. У цей же час вони здійснюють шлюбний політ, супроводжуваний ударами крил. Призовні крики часто лунають в цей час зі старих гнізд ворон і сорок. Для гніздування вухата сова займає старі торішні гнізда сорок, сірих ворон і граків. Вухаті сови абсолютно не займаються «облаштуванням» гнізда. Вони можуть займати як гнізда без даху, так і добре збережені сорочі споруди з настільки вузьким вічком, що ледве в нього пролазять. Птахи оселяються в гніздах, розташованих як на хвойних породах дерев, так і на листяних на висоті 2-25 м. Для виведення нащадків зазвичай використовують гніздо один сезон, хоча відзначено кілька випадків гніздування по два роки поспіль в одному і тому ж гнізді.

Кладку насиджує самка, яка протягом ночі злітає з гнізда 5-9 разів на 3-5 хв. За добу самка робить до 40 рухів на гнізді для перевертання яєць. Пташенята вилуплюються в кінці квітня-травні. У виводках 2-4 малят. Зростання пташенят вухатої сови закінчується зазвичай до 24-25-денного віку, після чого продовжується інтенсивний розвиток пір'яного покриву. Повний розвиток оперення завершується до 50-55-денного віку. Після появи пташенят самка продовжує їх обігрівання, майже невідступно знаходиться у гнізда і годує їх здобиччю, принесеною самцем. За досягнення пташенятами віку 10-12 днів починає полювати і самка. Вдень обидва дорослих птаха тримаються поряд з гніздом. За наближення до гнізда людини самка пролітає низько над головою і, сівши на сусіднє дерево, довго висловлює своє занепокоєння клацанням дзьоба і жалібними криками. Деякі пари поводять себе активніше: сівши неподалік від людини, нахиляють тулуб вперед і широко розкривають крила, поперемінно похитуючи ними вгору-вниз, і клацають дзьобами, а іноді і нападають на людину, що опинилася біля гнізда.

З гнізда пташенята починають виходити у віці 20-25, днів а ще за тиждень починають літати. Покинувши гніздо, вони пересуваються, чіпляючись за гілки і дещо перепорхуючи, на сусідні дерева і розосереджуються навколо гнізда в радіусі 10-15 м. З настанням темряви голодні пташенята починають подавати голос. Отримавши поживу від батьків, пташеня заковтує її цілком і потім тривалий час сидить мовчки.

Охорона

Загрозливими чинниками для вухатої сови є винищення людиною мишоподібних гризунів, що складають основу її кормової бази, винищення сов так зв. «мисливцями» та малограмотними людьми, суцільна вирубка лісів, старих садів та лісопаркових зон. Для збереження виду необхідна сувора заборона полювання, охорона лісів та старих насаджень дерев, збереження популяцій воронових та денних хижих птахів, а також відмова від пестицидів задля винищення гризунів. Сова вухата перебуває під захистом Бернської конвенції та Конвенції CITES.