Сойка (Garrulus Glandarius)
Вид – Сойка (Garrulus Glandarius) Рід – Сойка (Garrulus) Родина – Воронові (Corvidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Найчастіше сойки оселяються в листяних і мішаних лісах, парках і садах помірної кліматичної зони, надаючи перевагу ділянкам з вираженим чагарниковим підліском, але не обходячи увагою і лісові острівці серед полів. Гори і рівнини для них однаково хороші, але в міру скорочення зайнятих лісами площ, вони успішно пристосовуються до нових умов, з'являючись на околицях міст і навіть будуючи гнізда в нішах стін. Ареал сойки простягається майже на всю територію Європи, заходить в Північну Африку, Малу Азію, на Кавказ, у Північний Іран, південну частину Сибіру, та на Далекий Схід. В Україні — осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму; в час зимових мандрівок залітає і в степові райони.
Опис
Довжина тіла – 31-35 см
Розмах крил – 52-58 см
Вага – 170 г
Тривалість життя - 18 років
Оперення на грудях і спині коричнево-рожеве. Покривні крила забарвлені в яскраво-бірюзовий колір, доповнений візерунком з чорних смужок. Верхня частина голови вкрита короткими чорно-білими пір'їнками, які можуть настовбурчуватися, утворюючи невеликий чубчик. Дзьоб короткий і міцний, забарвлений в чорний колір. Від дзьоба до шиї тягнуться широкі чорні «вуса». Очі світлі з темними зіницями. Підхвістя вкрите білим пір'ям. Сильні ноги забарвлені в світло-коричневий колір.
Спосіб життя
Сойка веде почасти осілий, почасти кочовий спосіб життя, час від часу здійснюючи короткі перельоти в пошуках харчів. Її скромний пісенний репертуар обмежується чергуванням різких вигуків «кррр» з неголосними звуками, схожими на нявкання, і дзюркотливим щебетанням. Сойка любить наслідувати різні звуки і часто, всівшись на гілці, вправляється в мистецтві пародії. У дикій природі сойка дуже обережна, потайлива і нерідко першою піднімає тривогу, попереджаючи лісових мешканців про наближення небезпеки. Політ у неї важкий і непевний. Будучи практично всеїдним птахом, сойка охоче поїдає всілякі насіння і ягоди, в тому числі ожину і кукурудзу, але для неї немає не світлі кращих ласощів, ніж жолуді. Восени вона їх старанно збирає і закопує в землю, роблячи запаси на зиму. Її комори найчастіше приховані під корінням дерев, в тріщинах кори або під шаром опалого листя; в такий же спосіб птах ховає лісові горішки й букове насіння. За один раз сойка може перенести в дзьобі й волі до 12 жолудів. Поживним доповненням до її раціону слугують різні комахи: жуки, оси, цвіркуни, їх личинки й павуки. У сезон гніздування сойки не проти підживитись яйцями та пташенятами, викраденими з чужих гнізд.
Мурашині ванни сойки
Розмноження
Зазвичай сойки будують гнізда в кронах хвойних і листяних дерев, а також в густих чагарникових заростях. Нерідко добре замасковане і майже непомітне гніздо сойок розташоване на висоті метру над землею. Ці галасливі і балакучі птахи в період гніздування замовкають і поводяться дуже обережно. У квітні самка відкладає 5-6 блідо-зелених яєць у дрібну червоно-коричневу цяточку, і протягом 16-19 днів обидва батьки по черзі насиджують кладку. Новонароджені пташенята важать не більше 6 г і до 3 тижнів залишаються в гнізді, швидко підростаючи на принесеній турботливими батьками поживі.
Охорона
У багатьох країнах сойки вважаються шкідливими птахами, оскільки вони розоряють гнізда інших пернатих мешканців лісів. Щоправда, ще ніде не було доведено, що присутність сойок негативно позначається на чисельності дрібних співочих птахів (які, насправді, страждають від знищення людиною комах та чагарників, а також від бродячих котів та собак), проте за ними закріпилася настільки зла репутація, що в деяких регіонах їх знищували без усякої причини. Хоча в даний час сойки взяті під охорону, їх популяція як і раніше не збільшується. Тим часом люди не бажають помічати, що, розносячи по лісах горіхи і жолуді, сойки сприяють зростанню нових дубів та інших великоплідних листяних дерев, а також приносять неоціненну користь у боротьбі з комахами шкідниками лісів і полів. Сойка, як й інші птахи, потребує нашої турботи та охорони. Вид перебуває під захистом Бернської конвенції.