Вид – Сич хатній (Athene Noctua) Рід – Сич (Athene) Родина – Совові (Strigidae) Ряд – Совоподібні (Strigiformes)

Середовище існування

Починаючи з Південної Швеції хатній сич поширений у всій Європі і більшій частині Азії до Східного Сибіру. Є осілі і кочівні птахи. Заселяє всю Німеччину, Данію, Голландію, Бельгію, Францію, Іспанію, Австрію, Угорщину, південь Росії, країни Дунайської низовини і Туреччину, а також південь Сибіру. Належить до звичайних хижих птахів. В Україні осілий, гніздовий птах всієї території, крім високогір`я. Зустрічається повсюди – у відкритому степу, в садах і парках навколо міст і сел. На відміну від інших сичів, лісу уникає. Охоче селиться на горищах, вежах, дзвіницях, тощо.

Опис

Довжина тіла – 21-23 см
Розмах крил – 52-58 см
Вага – 130-200 г
Тривалість життя – до 15 років

Хатній сич – невелика, розміром з галку, сова. Має компактне тіло і щільне оперення. Голова приплюснута зверху, через що очі здаються дуже великими. Райдужна оболонка і дзьоб жовті. Під дзьобом широка біла смуга. Лицевий диск білуватий, слабо помітний і зливається з шиєю. “Брови” і валики між очима білі. Лапи довгі, з частково опереними пальцями і щетинками на них. Загальний колір оперення бурий. На голові і спині білі плями. Низ тулуба білуватий, з темними плямами і рисками. Низ крила білий. Махові пера бурі з білими плямами, які утворюють поперечні лінії на розгорнутому крилі. Хвіст бурий, з чотирма широкими білими поперечними смугами. Дорослі птахи забарвлені однаково, але самки на 30-40 г важче самців. У молодого птаха оперення верху темніше, з меншою кількістю плям. Воло темно-буре і без ряботин.

Спосіб життя

Хатній сич – осілий і переважно нічний птах. Проте він добре бачить вдень і іноді полює при сонячному світлі. Ще до заходу сонця птах починає кричати, а при настанні сутінок починає полювати. В ясні ночі його можна побачити до самого ранку в безрепервному русі. При цьому він літає по невеликій території і наближується до всього, що приверне його увагу. Охоче підлітає до вогнищ або до яскравих вікон, чим дуже лякає людей. Якщо сича не переслідувати, він може наблизитись до людини на відстань 10-15 метрів. Полює переважно на дрібних кажанів, землерийок і мишей, жайворонків, коників, жуків і т.п. Відпочиває в дуплах або в ущелинах скал. Вдень птаха можна побачити або відпочиваючим в укритті, або сидячим на камінні, телеграфних стовпах, дротах, будівлях. На дерева сідає рідко. При небезпеці і турбуванні людиною сич починає кланятись і розхитуватись із сторони в сторону. При зустрічі з невеликим ворогом сич лякає його: витріщає очі, потім різко кланяється і вирівнюється. Дуже наполоханий птах зривається з місця і перелітає на іншу присяду. Політ пірнаючий, схожий на політ дятла.

Розмноження

До гніздування приступає в квітні. Гнізда здебільшого влаштовує в щілинах будівель, у норах, скиртах соломи, дуплах дерев. В цей час птах особливо неспокійний, багато кричить і шумить. Повну кладку з 3-7 білих яєць насиджує переважно самиця, приблизно 28 діб. Насиджує так старанно, що птаха майже неможливо зігнати з гнізда. На десяту добу оперені білі пухові сичики відкривають очі, через місяць пухове вбрання замінюється пір`яним. Пташенят ці сови вигодовують мишами, дрібними птахами і комахами. Через 4-5 тижнів пташенята стають дорослими. Коли вони повністю оперились і готові покинути гніздо, батьки відлітають на деяку відстань від гнізда на якесь високе місце, з якого можна кричати і зазивати їх. Вони роблять це доти, доки пташенята не підлетять до них.

Охорона

Чисельність виду в багатьох частинах центральноєвропейського ареалу скорочується, перш за все через зменшення кормової бази внаслідок масового використання пестицидів. Вид занесений до Бернської конвенції (додаток 2), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), (додаток 1) і до переліку видів, що знаходяться під опікою Європейського товариства охорони навколишнього середовища.

Підготувала - Світлана Котенко