Вид – Сичик-горобець (Glaucidium Passerinum) Рід – Сичик-горобець (Glaucidium) Родина – Совові (Strigidae) Ряд – Совоподібні (Strigiformes)

Середовище існування

 Сичик-горобець поширений у смузі хвойних і мішаних лісів Європи та Північної Азії. В Україні гніздиться у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся. Гніздиться в хвойних лісах тайгового типу, а у високогірних регіонах також і в мішаних лісах. Ці території мають зазвичай холоднішу температуру та більшу кількість опадів, ніж сусідні низинні райони. Гніздові території сичика-горобця часто оточені вологими або болотистими землями, групами молодих ялин з присутнім джерелом води неподалік. Для побудови гнізд обирають порожнини в деревах, зазвичай видовбані дятлами.  

Опис

Довжина тіла – 16 – 17 см
Розмах крил – 34 – 36 см
Вага – 50 – 80 г

Сичик-горобець - найменша сова української фауни. Самки цього виду більші за самців. Забарвлення верху сірувато-буре або темно-коричневе, з білими плямами, які на голові дрібніші, а на спині більші, і білуватим поперечним малюнком на махових та стернових перах. Низ білий з бурими поздовжніми смугами. З боків вола і грудей темна з білими мітками пляма. Хвіст - сіро-коричневий з п'ятьма вузькими білими поздовжніми смугами. Голова невелика, кругла, трохи плеската, «вушка» відсутні. Лицевий диск виражений нечітко. Лице сіре з маленькими коричневими цятками, навколо кожного ока - концентричні білі та коричневі кільця, а над очима - короткі білі «брови». Райдужна оболонка жовта. Дзьоб великий, жовтий; кігті міцні, круто загнуті, чорні або жовті, але в такому випадку кінчики у пазурів темного кольору. Пальці ніг густо оперені до кігтів.

Спосіб життя

Як і решта тайгових сов, сичик-горобець полює і вдень, і на світанку, і в сутінках. Поживою йому слугують дрібні ссавці, переважно мишоподібні гризуни (землерийки, хом'яки, сірі пацюки, полівки, лісові та хатні миші), а також дрібні горобині птахи, причому він не боїться нападати на тварин, однакових з ним за розміром. Іноді сичик з'їдає у здобичі тільки голову, виїдаючи мозок і очі, а інше полишає. У пташенят, які щойно стали на крило, в раціоні присутні також комахи. Мисливська ділянку сичика-горобця охоплює 1,5-4 км². Сичики-горобці часто накопичують запаси їжі, особливо взимку, які складають у дуплах. Тому під замешканим дуплом сичика завжди багато залишків його здобичі - шкурки полівок, пір'я птахів. Також взимку сичики полюбляють навідуватись на пташині годівниці, де підстерігають синиць, снігурів та горобців.

Розмноження

Шлюбний період в сичиків-горобців починається в лютому і триває до травня. Самець починає співати недалеко від місця гніздування, підкликаючи самку. Він починає свистіти задовго до темряви, а в похмуру погоду свистить і вдень. Голосові сигнали лунають іноді більше години без перерв. Вечірнє токування більш інтенсивне, ніж ранкове. Розпал току припадає на квітень. Сичики-горобці - моногамні птахи, і зазвичай, зберігають пару протягом багатьох років. Але якщо це молоді птахи без пари, то починається процес знайомства. Самець облітає з самкою навколишні території, і показує їй місця для гніздування. Якщо самець використовує те ж саме гніздо, що і в минулому сезоні, то це місце буде єдиним, яке він покаже самиці. Самці вкрай прив'язані до власної території, і можуть використовувати її до 7 років. Якщо самка погоджується облаштовувати місце гніздування в запропонованому місці, вона залишається біля нього або відвідує це місце в сутінках. Гніздами сичикам-горобцям, зазвичай, слугують старі гнізда дятлів. Дерево, що використовується для гніздування, хвойне або береза, осика або бук. Пара спершу повністю упорядковує гніздо, перед тим, як самка відкладе яйця. Розміри кладки змінюються залежно від кормових умов. В кладці найчастіше 2-3 яйця, місцями - від 4 до 7 яєць. Яйця білі, матові. Відкладання відбувається з інтервалом в 2 дні. Сичик-горобець - одна з небагатьох різновидів сов, яка не починає насиджування яєць, доки не відкладено останнє яйце. Насиджування триває 28-29 днів, самка ненадовго залишає гніздо тільки ввечері або вранці, для того щоб поїсти. Поживу приносить самець. Під час насиджування самка збільшує гніздо, дзьобом вириваючи маленькі шматочки від стінок дупла.

З маленькими пташенятами самка перебуває в гнізді протягом 9-10 днів. У цей час у них прорізаються очі. Маленькі пташенята покриті білим пухом, який потім змінюється на темно-буре оперення, темніше, ніж у дорослих птахів. Самець продовжує приносити їжу, яку самка забирає у нього недалеко від гнізда і несе пташенятам. Приблизно через три тижні пташенята починають визирати з гнізда, і самка прилітає до гнізда тільки для того, щоб погодувати їх або почистити гніздо. Пташенята починають виходити з гнізда на 30-34-й день. Через 3-4 дні після цього самка залишає гніздо з пташенятами, але продовжує годувати їх близько тижня, а потім чергується з самцем, який через деякий час бере турботу про нащадків цілком на себе, і здійснює її протягом 4-6 тижнів, після закінчення яких пташенята залишають батька. Зазвичай це відбувається в серпні, на 11-12-му тижні життя. У молодого птаха власні пташенята можуть з'являтися у віці 9-10 місяців, але остаточної зрілості вони досягають в один рік.

Охорона

Велику небезпеку для виживання сичика-горобця становить масова вирубка лісів, зокрема суцільні вирубки, знищення дерев придатних для гніздування, під приводом санітарних рубок, нестача поживи в зимовий період. Для збереження виду необхідна сувора охорона лісів, природовідновідне ведення лісового господарства (зокрема відмова від суцільних та санітарних рубок), розвішування штучних гніздівель, охорона ссавців, що складають кормову базу сичиків. Сичик-горобець перебуває під охороною Червоної книги України (статус - вразливий), Конвенцією CiTIES, Бернською конвенцією, та Директивою ЄС про захист диких птахів.