Вид – Сивка звичайна (Pluvialis apricaria) Рід – Сивка (Pluvialis) Родина – Сивкові (Charadriidae) Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes)

Середовище існування

Ареал сивки звичайної простягається в Північній Євразії і Гренландії, в Європі його межа не сягає на південь далі 52-й паралелі. В Україні звичайні сивки — перелітні птахи, які з'являються тут двічі на рік — весною і восени. Можливо, що окремі особини в теплі зими зимують іноді в південних регіонах. Гніздиться в тундрі, лісотундрі, на вересових пустищах, мохових болотах. Зиму проводить найчастіше на вологих, порослих травою орних землях.

Опис

Довжина тіла – 26 – 29 см
Розмах крил – 67 – 76 см
Вага – 140 – 310 г

Лоб і брова білі, решта верхньої сторони тіла чорно-бура, густо вкрита золотисто-жовтими плямками. Вуздечка, боки голови, горло, середина вола, груди і черево чорні. На боках шиї і вола широка біла смуга; боки тіла і спід хвоста білі, перші з кількома жовтими і чорними плямами. Спід крила і пахові пера білі. Махові пера чорно-бурі, середина стрижнів біла. Стернові пера чорно-бурі з жовтими або білими поперечними смужками. Дзьоб і ноги чорні.

Доросла самка у весняному оперенні відрізняється від самця білим підборіддям; на деяких чорних перах нижньої сторони тіла білі облямівки, зустрічаються також цілком білі пір'їнки.

Дорослий птах у зимовому оперенні. Верхня сторона тіла така, як і весною. Боки голови, шиї, вола і грудей темно-бурі з жовтими плямками. Середина шиї, вола і передньої частини грудей буро-сірі з темно-бурими стрижньовими штрихами. Решта нижньої сторони тіла бура.

Молодий птах. Забарвлений, як дорослий у зимовому оперенні, але нижня сторона тіла сірувата з бурими плямками. На пахових перах часто бувають бурі плями.

Спосіб життя

На півдні України сивки звичайні з'являються на початку квітня, а іноді ще в березні. Летять золотисті сивки зграйками по кілька десятків птахів, напрямку річок не дотримуються і для живлення найчастіше зупиняються на посівах озимини. Осінній переліт починається рано. В Україні перші перелітні сивки іноді з'являються ще в кінці липня, але справжній переліт починається не раніше вересня або жовтня. В місцях гніздування живиться різними комахами, наземними і морськими молюсками, червами, ракоподібними, іноді насінням і ягодами. Під час перельотів, за деякими вказівками, найбільше поїдає личинок дротяників.

Розмноження

На місця гніздування сивки звичайні прилітають у травні (в тундру — тільки в кінці травня). Обоє батьків по черзі беруть участь у насиджуванні яйця. Гніздо виглядає як неглибока ямка в землі, вистелена невеликою кількістю рослинного матеріалу. Споруджується, зазвичай, на відкритому просторі і лише зрідка між окремо розташованими деревами. У кладці по чотири яйця, відкладених з інтервалом 2-3 дні. Величина яєць становить зазвичай 52 на 52 мм, забарвлення жовто-коричневе з темно-коричневим малюнком. Пташенята вилуплюються через 30 днів і відразу ж мають здатність самостійно харчуватися, хоч і залишаючись під наглядом батьків. Якщо до гнізда наближається хижак, сивка звичайна починає відволікати його, чергуючи біг показовими зупинками, щоб відстань до хижака залишалася не великою.

Охорона

Для збереження виду необхідна сувора охорона водно-болотних угідь, заборона винищення птахів мисливцями, охорона місць гніздування від забруднень з боку господарчої діяльності людини. Сивка звичайна перебуває під охороною Директиви ЄС щодо охорони диких птахів, Бернської та Бонської конвенції, а також Угодою AEWA.