Трав'янка лучна (Saxicola rubetra)
Вид – Трав'янка лучна (Saxicola rubetra) Рід – Трав'янка (Saxicola) Родина – Мухоловкові (Muscicapidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) |
Середовище існування
Ареал трав’янки лучної охоплює Європу і Західний Сибір, на південь – до Північного Ірану. На території України гніздиться майже на всій території, крім Криму та Приазов'я, де можливі окремі випадки гніздування; мігрує скрізь. Гніздовим біотопом виду слугують рівнинні і горбисті луки, зазвичай сильно зволожені, рідко вкриті кущами і великими бур'янами, узлісся лісів, чагарники, також лісові галявини і вирубки, згарища, іноді цей птах трапляється і на галявинах серед суцільних лісів, ріллі та ярів.
Опис
Довжина тіла – 12,5 см
Розмах крил – 21 – 24 см
Вага – 10 – 27 г
У дорослого самця у шлюбному вбранні верх рудувато-бурий, з темною строкатістю; над оком біла "брова"; вуздечка, щоки і покривні пера вух чорно-бурі; від підборіддя щоку знизу окреслює біла смуга; горло, воло і боки тулуба руді; груди і черево білі, з вохристим відтінком; поздовжні смуги біля основи крил і основа покривних пер першорядних махових білі; махові пера темно-бурі; центральні стернові пера бурі, верхня частина інших стернових пер біла, кінцева - темно-бура; рудуваті з темною верхівкою пера надхвістя накривають центральну частину хвоста; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні пера зі світлою облямівкою; воло і боки тулуба з темною строкатістю.
Самець
У дорослої самиці у шлюбному оперенні "брови" вохристі; вуздечка і щоки бурі; горло, воло і груди рудуваті; на покривних перах першорядних махових білих смуг нема; в позашлюбному оперенні схожа на позашлюбного самця. Молодий птах подібний до дорослого в позашлюбному вбранні, але пера вола і грудей з темною облямівкою.
Самка
Спосіб життя
Трав’янка лучна - досить довірливий птах, воліє сидіти на кінці сухої гілки, кілочка або верхівці високої рослини, звідки вистежує здобич. Після того, як здобич вистежено і впіймано на землі або в повітрі, птах повертається на колишню присаду або займає нову, на якій знову завмирає в очікуванні. Харчовий раціон трав’янки лучної складають здебільшого комахи, зокрема жуки, іноді також прямокрилі і клопи. Також птахи споживають павуків, молюсків та хробаків.
Розмноження
Трав’янка лучна гніздиться окремими парами, не утворюючи колоній і при великій щільності населення. Гнізда облаштовує на землі, в заглибині, серед густої трави або біля кореня великих бур'янистих трав. Гніздо виглядає грубим і пухким, зведеним з сухих торішніх трав і зотлілих частин трав'янистих рослин, неглибокий лоток буває вистеленим дуже тонкими стеблинками злаків. Будує гніздо самка, а самець її зазвичай супроводжує. У повній кладці 5-6, іноді 4 або 7 яєць. У році одна кладка, але у випадку втрати першої, може бути додаткова. Забарвлення яєць досить густе зеленувато-блакитне, іноді зі світло-іржавими цятками. Насиджує одна самка; тривалість насиджування 12-13 днів, пташенят вигодовують обоє батьків, тривалість перебування пташенят в гнізді 12-13 днів (стривожені пташенята залишають гніздо раніше), але літати пташенята починають на 17-19-й день життя; після вильоту пташенят з гнізда батьки тримаються з ними і годують приблизно 2-3 тижні. У Харківській області не насиджені повніше кладки трапляються з кінця травня, приблизно по середину червня, пташенята, які вже добре літають, трапляються в кінці червня, а в середині серпня птахи починають згуртовуватись у зграї. Під Києвом гнізда зі свіжими яйцями знаходять вже в середині травня. На Поділля гнізда з повними кладками можна знайти 6-20 травня.
Основними загрозами для виду є вживання пестицидів та рекреаційне навантаження. Трав’янка лучна охороняється Бернською та Бонською конвенціями.