Вид: Вівчарик світлочеревий (Phylloscopus orientalis) Рід: Вівчарик (Phylloscopus) Родина: Кропив’янкові (Sylviidae) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал вівчарика світлочеревого охоплює Балканський півострів на північ до Македонії та південної Болгарії, західну частину Малої Азії на схід до Анкари, Палестину і Синайський півострів. Зимує в Північно-Східній Африці. В Україні рідкісний залітний вид, трапляється на заході та півдні країни. Біотоп виду - гірські схили, вкриті розрідженим лісом різноманітних типів.

Опис

Довжина тіла – близько 11 см
Вага – 7 - 9 г

Оперення верху сірувато-оливкове; над оком білувата "брова"; поперек і надхвістя зеленкувато-жовті; низ білий; махові й стернові пера бурі; дзьоб бурий; ноги темно-бурі.

Спосіб життя

Вівчарикові світлочеревому властивий непосидючий характер. Свою поживу, яка складається, здебільшого, з комах та їх личинок, він відшукує в підліску та кронах дерев.

Розмноження

Гніздо кулястої форми, з маленьким боковим вхідним отвором, без жодної пухової вистилки, вівчарики світло череві зводять в заглибині на землі. З кінця квітня птах відкладає 5-6 яєць білого кольору з темним ряботинням на кінцях. Насиджує самка 12-13 днів. Приблизно через стільки ж часу після вилуплення пташенята залишають гніздо. У рік одна, іноді дві кладки.

Для збереження виду необхідна сувора охорна лісів та впровадження пермакультурних методів ведення лісового господарства. Вівчарик світлочеревий охороняється Бернською конвенцією.