Вид – Вівсянка чорноголова (Emberiza Melanocephala) Рід – Вівсянка (Emberiza) Родина – Вівсянкові (Emberizidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал чорноголової вівсянки простягається від південної частини Європи до західного узбережжя Каспію. Зимує на заході Індії, в Пакистані, Непалі. До 1950 рр. обл. гніздування в Україні простягалася вузькою смугою від південно-східних кордонів Луганської та Донецької області вздовж Північного Приазов’я на захід до «Асканії-Нова». Спорадично гніздився на південний-схід Керченського півострова. Сучасний ареал в Криму охоплює весь Керченський півострів. Спостерігається подальша тенденція просування виду в передгір’я Криму. Біотопом чорноголовій вівсянці слугують відкриті рівнинні місцевості, порізані балками і невисокими пагорбами, нагірні степи, порослі густою високою трав'янистою рослинністю (свиріпою, бур'яном, тощо), різними чагарниками і окремими невисокими деревами (терен, держидерево, жимолость). Крім того, оселяється в садах і хлібних полях; сирих місцевостей уникає.

Опис

Довжина тіла – 17 см
 Розмах крил – 26-30 см
Вага – 25-33 г

Самці у шлюбному вбранні добре відрізняються від інших вівсянок яскравим контрастним забарвленням: голова чорна; задня частина шиї, спина, малі покривні пера верху крил, поперек і надхвістя каштаново-руді, нерідко на надхвісті жовтий відтінок; більша частина покривних пер крил, а також махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; горло, смуги на боках шиї, воло і решта нижньої частини тулуба яскраво-жовті; дзьоб сірий, ноги бурі. У позашлюбному вбранні у самця чорні пера голови з сірувато-вохристою облямівкою. Доросла самка зверху бурувато-сіра, на спині рудий відтінок і темні плями, поперек і надхвістя жовтуваті або рудуваті; низ жовтуватий. Молодий птах подібний до дорослої самки, але в оперенні переважає вохристий відтінок; на боках вола і боках тулуба невелика кількість темних рисок.

Самець шлюбний

Самець позашлюбний

Самка

Спосіб життя

Самець полюбляє сидіти на помітному високому місці, на гілці, кілочку або травинці, позначаючи свою гніздову територію характерною піснею - дзвінкою і мелодійною, з окремими фразами, подібними до пісні зяблика. Харчовий раціон чорноголової вівсянки складається з насіння різних бур'янів та, в невеликій кількості, зерна та насіння культурних рослин. У період вигодовування пташенят збирають комах. У багатьох районах трапляється поряд з просянкою, а токовий політ обох видів подібний деякими елементами.

Розмноження

В Приазов’я прилітає в перших числах травня. Внаслідок пізнього прильоту, розмноження починається пізно, хоча самці одразу після прильоту на місця гніздування починають співати і незабаром спостерігається утворення пар. Гніздо розташовано або на невеликому кущику, висотою близько метра, зрідка на невисокому деревці, зазвичай на висоті 25-40 см від землі, рідше на висоті понад метр, або на землі у прихистку куща. Гніздо досить ретельно зроблено, глибоке. Зведене з тонких стебел різних рослин, всередині вистелене ніжними частинами рослин і кінським волосом . Самець завжди перебуває поблизу гнізда, співаючи, сидячи на верхівці куща. За рік одна кладка. У кладці 4-5, рідко 6-7 яєць, які сильно варіюють за величиною і забарвленням . Забарвлення варіює від блідо-голубого, іноді з зеленуватим відтінком до майже білого або блакитного основного тону, по якому густіше чи рідше розкидані глибокі сірувато-фіолетові плями, завжди наявні на тупому кінці яйця, і з бурими поверхневими плямами. Тривалість насиджування 14 днів. До розмноження беруться у другій половині травня і закінчують в липні. Перші молоді птахи здатні до польоту трапляються в двадцятих числах липня. Перший час після вильоту птахи тримаються сім'ями, потім частіше спостерігаються одинаками і в середині серпня починають поступово зникати з місць гніздування .

Охорона

Основними загрозами для вівсянки чорноголової є ведення сільського господарства без врахування задач охорони довкілля та будівництво туристичних об’єктів, що призводить до знищення природних біотопів. Для збереження вижду необхідно запобігати знищенню природних біоценозів, придатних для гніздування виду. Вівсянка чорноголова перебуває під захистом Червоної книги України (статус – рідкісний) та Бернської конвенції.