Вид – Вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus) Рід – Вівсянка (Emberiza) Родина – Вівсянкові (Emberizidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Вівсянка очеретяна поширена на території всієї Європи і західної Азії. На території України гніздиться майже скрізь, крім Карпат і більшої частини Криму. Гніздовий біотоп - болотисті простори, негусто зарослі різними чагарниками з суцільним трав'яним покровом і домішкою очерету і молодих дерев (сосни, вільхи та берези). Іноді оселяється на старих зарослих торфорозробках. Місцями гніздиться в вербових заростях заболочених лук або в низькорослих очеретах й осоці берегів стариць. У період обох прольотів і на зимівниках воліє триматися в бур'янах відкритого ландшафту.

Опис

Довжина тіла – 15 – 16,5 см
Розмах крил – 21 – 28 см
Вага – 16 – 25 г

У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, горло і верхня частина вола чорні; "вуса", а також смуга, яка знаходиться на боках і на задній частині шиї, білі; спина і верхні покривні пера крил рудувато-бурі, з темною строкатістю; поперек і надхвістя сірі; боки тулуба білуваті, з невеликою кількістю темних рисок; груди, черево і підхвістя білі; махові й стернові пера бурі зі світлою облямівкою, на крайніх стернових перах білий колір; дзьоб чор­ний; ноги бурі;

Самець у шлюбному вбранні

У позашлюбному вбранні в самця голова бура; горло і верхня частина вола білуваті, з домішкою чорного; "вуса" й смуга на шиї вохристі; дзьоб сірий.

Самець у позашлюбному вбранні

У дорослої самки в шлюбному оперенні голова бура, з темними рисками; над оком світла "брова"; "вуса" білуваті; горло білувате, по краях окреслене чорно-бурим; поперек і надхвістя бурі; на боках тулуба темні риски; дзьоб бурий; білої смуги на шиї немає; у позашлюбному оперенні голова світліша, "брови" і "вуса" вохристі. Молодий птах подібний до самки в позашлюбному оперенні.

Самка

Спосіб життя

Очеретяна вівсянка здобуває поживу на землі або серед низьких гілок і нижньої частини трави. Сидячи, неспокійно посмикує хвостом і корпусом. Політ нерішучий і нерегулярний. Літній харчовий раціон цього виду змішаний, він включає різні види комах, зокрема, веснянок, листоїдів, довгоносиків, короїдів, комарів, довгоногів, волохокрильців, личинок пильщика, а також насіння лугівок і осок.

Розмноження

Розбивка на гніздові пари і спів можна спостерігати в першій половині квітня в південних частинах ареалу і днів на десять пізніше - у північних. Гнізда цього виду завжди розташовані на сухій ділянці землі або на купині, серед болота або вологої луки. Гнізда зазвичай добре приховані навислим пучком трави або гілкою молодої ялинки, але іноді будуються абсолютно відкрито. Гніздо пухке і нехитре. Заглибину в ґрунті вівсянки очеретяні вимощують сухими стеблинками злаків, осоки та очерету, а лоток тонкими корінцями та, іноді, кінським волосом. Гніздо будує тільки самка, а самець супроводжує її і часто співає свою пісню. Кладки зазвичай містять 4-6 яєць.

Яйця мають правильну яйцеподібну форму, іноді бувають дещо роздутими. Колір основного тла, зазвичай, вохристий або світло-оливковий, іноді світло-сірий. Основне тло негусто покрите тонкими жилками, завитками й комами темно-бурого, майже чорного кольору. Навіть у північних частинах ареалу ця вівсянка встигає вивести два виводки. Основна турбота з насиджування покладається на самку, але іноді в денні години її може змінювати самець. Термін насиджування близько 13 днів. Таким чином перші кладки вдається знаходити близько середини травня, а найбільш пізні пташенята другої кладки залишають гнізда на початку серпня. У серпні спостерігається й утворення осінніх зграйок.

Для збереження виду необхідна сувора охорона водно-болотних угідь та відмова від використання пестицидів та гербіцидів в сільському-господарстві. Вівсянка очеретяна захищається Бернською конвенцією.