Вид – В'юрок сніговий (Montifringilla nivalis) Рід – Сніговий в'юрок (Montifringilla) Родина – Горобцеві (Passeridae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Ареал снігового в’юрка охоплює високогірні райони Альп, Карпат, Балкан, Кавказу та гір Середньої і Центральної Азії. На території України рідкісний залітний птах, трапляється в Карпатах. Біотоп виду складають високогірні утворення - морени, кам'янисті осипи, субальпійські та альпійські луки, зрошувані дрібними річечками і струмками. Снігові в’юрки трапляються проміжку від верхньої межі чагарникової рослинності до вічних снігів. Птахи зводять гнізда в щілинах гірських схилів і споруд, в скелястих бухтах, на дорожніх насипах, тощо.

Опис

Довжина тіла – 17 см
Розмах крил – 34 - 38 см
Вага – 30 - 57 г

У самця в шлюбному вбранні голова і шия сірі; горло чорне; спина, плечі й поперек сірувато-бурі, з темною строкатістю; надхвістя по центру чорне, по боках - біле; низ сірувато-білий; покривні пера крил майже цілком білі; першорядні махові пера чорні, інші махові - білі; стернові пера, крім чорних центральних, білі, з чорною верхівкою; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні голова і шия бурувато-сірі; горло сіре; дзьоб жовтуватий. Доросла самка подібна до самця в позашлюбному вбранні. Молодий птах подібний до дорослої самки.

Спосіб життя

Снігові в’юрки - зграйні птахи, влітку і восени згуртовуються в групи, що налічують десятки і сотні особин. Їм властивий довірливий характер. Харчується сніговий в’юрок різними комахами і їх личинками, павуками, насінням, плодами і пагонами, харчовими покидьками людини. Влітку можна спостерігати цих птахів на альпійських луках серед розкиданого каміння. Політ досить легкий і хвилеподібний. По землі пересувається кроками або спускається стрибками.

Розмноження

Снігові в’юрки гніздяться окремими парами, іноді близько один від одного, утворюючи щось подібне на невеликі колонії. Гнізда ці птахи облаштовують глибоко в щілинах скель, берегових круч, в норах, зроблених іншими тваринами, також у стінах будівель людини; іноді гніздяться в самому центрі селищ разом з хатніми горобцями і горихвістками. Весняне пожвавлення серед альпійських в'юрків настає пізно - у травні - на початку червня. З кінця травня в доволі велике гніздо птах відкладає 4-5 яєць білого кольору. Насиджування самкою триває 13-14 днів. Пташенята залишають гніздо через 20-21 днів. Одна або дві кладки на рік. Після вильоті з гнізда снігові в’юрки тримаються короткий час сім'ями, починаючи з середини серпня, збираються в невеликі зграйки – близько 20 особин в кожній, а потім - у зграї, що досягають великих розмірів, особливо взимку. Під час кочівель часто трапляються на луках альпійської смуги, але ночувати прилітають скелі, де на ніч в ховаються в щілини.

В’юрок сніговий перебуває під захистом Бернської конвенції. Для збереження виду необхідна охорона середовищ існування, зокрема усунення чинника неспокою з боку туристів.