Вид – Яструб малий (Accipiter nisus) Рід – Яструб (Accipiter) Родина – Яструбові (Accipitridae) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Яструб малий зустрічається в лісовій і лісостеповій смугах, надаючи перевагу молоднякам, чагарникам, узліссям, лісовим галявинам, полезахисним лісосмугам тощо. До його ареалу належить більша частина Європи, Мала Азія, лісова смуга Азії, Північно-Західна Африка (Марокко, Алжир, Туніс), частково Північно-Східна Африка та деякі острови біля вищезгаданих материків. Оскільки яструб малий надає перевагу лісовій місцевості, межі його ареалу приблизно співпадають з межами лісової зони (північ Європи та Азії). В південній частині ареалу цей вид є звичайним для хвойних і змішаних лісів, що ростуть в горах або на пагорбах. Південна межа ареалу включає Канарські острови, Північно-Західну та Північно-Східну Африку, південь Азіатського континенту та Мадагаскару. В Україні яструб малий є звичайним гніздовим птахом, але всюди нечисельним. Під час міграції трапляється скрізь. Восени кількість птахів в нашій країні зростає за рахунок північних популяцій, які зимують на півдні свого ареалу. Інші популяції відлітають на південь Азії, у Північно-Східну Африку та на Аравійський півострів.

Довжина тіла – 28-38 см
Розмах крил – 60-75 см
Вага самця – 100-200 г, самиці – 200-300 г
Тривалість життя – 5-8 років

 Яструб малий – невеликий птах з короткими, широкими крилами і довгим хвостом (адаптація до маневрування між деревами). У птахів виразно проявляється статевий диморфізм – самка набагато більша за самця. Дорослий самець має темно-сіре забарвлення верхньої частини голови, шиї, мантії та надхвістя, на якому помітно сизий відтінок. У багатьох особин на потилиці є біла пляма, що утворена білими основами пер. Нерідко над оком є світла брова. На сірому фоні голови, шиї, спини, надхвістя і крил помітні вузенькі повздовжні чорні штрихи (стрижні пер). Горло сіре, щоки руді. Низ сірувато-білий з рудими або бурими поперечними смугами. Схема оперення самки нагадує оперення самця, але відрізняється за кольором. Верх тіла сірувато-бурий. Білі “брови” над очами часто з’єднуються зі світлими плямами на потилиці. Темні поперечні смуги на стернових перах контрастніші ніж у самця. Добре помітна п`ята смуга під білим підхвістям. У дорослих птахів дзьоб темно-сірий з чорним гачком. Восковиця, ноги і пальці жовті. Кігті чорні. Молодий птах схожий на самицю. 

Яструб малий тяжіє до лісової місцевості з відкритим простором. Це типовий орнітофаг. Хоч він і спеціалізується на ловлі лісових птахів, але зустріти його на полюванні можна в будь-якому середовищі існування. Він часто полює в міських або сільських садах та парках. Малий яструб не надає перевагу певному виду, а ловить усіх. Самці, зазвичай, добувають маленьких птахів – на зразок зябликів або горобців, в той час як самиці в основному ловлять дроздів і шпаків, хоч здатні вбити і більшого птаха (вагою 500 г і більше). Яструб, полюючи у лісі, спочатку виглядає здобич з укриття, а потім стрімко кидається на неї. На відкритих місцевостях шукає птахів, невисоко облітаючи місцевість та раптово з`являючись з укриття. Статура птаха дозволяє йому стрімко і маневрово літати, наполегливо переслідуючи здобич навіть серед дерев. Під час зимівлі птах може залітати у великі міста, де полює у скверах та між будівель, не звертаючи уваги на людей. Здобич він хапає лапами і, міцно стискаючи кігтями, несе до місця, де її можна спокійно з`їсти. Перед поїданням вищіпує пера, а потім відриває шматки, починаючи з грудей. Під час вигодовування пташенят знищує велику кількість зльотків різних видів.

Пара формується зимою. Шлюбні ігри починаються незабаром після появи птахів на гніздовій ділянці (квітень-травень). Самець переслідує самку, причому політ птахів дуже швидкий і маневровий, часто з криками. Після появи кладки птахи поводяться дуже тихо і приховано. Малий яструб обирає для гніздування такі ліси, які можуть забезпечити вільну траекторію польоту. Птах розташовує гніздо в розвилці дерева, часто біля стовбура. Обрана гніздова ділянка є постійною і має декілька гнізд, що використовуються по черзі. В кладці 1-3 яйця, які можуть відрізнятись характером пігментації і формою, а іноді й розміром. Кладку насиджує самиця протягом 30-33 діб. Після вилуплення самка піклується про пташенят і годує їх в перші 8-14 днів. Через 24-28 днів після вилуплення молоді птахи сідають на гілки біля гнізда, тренуючи політ. Статева зрілість настає в межах одного-трьох років.

Чисельність виду зменшилась у другій половині ХХ ст, що було пов`язано з повсюдним введенням інсектицидів, якими протравлювали насіння. Отрута смертельними концентраціями накопичувалась в органах зерноїдних птахів, якими в основному харчується малий яструб. Тим не менш, популяція відновилась після заборони массового використання цих речовин. Іншими загрозами яструбу малому, як й іншим видам хижих птахів, є цілеспрямоване винищування з егоїстичних мотивів малограмотними людьми з числа селян, мисливців та голубівників, які в силу відсутності екологічних знань вважають яструбів шкідливими для домашньої птиці та цікавих для мисливців видів птахів. Зазначимо, що яструб малий охороняється Бернською та Боннською конвенціями, а також Конвенцією щодо міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (СІTES).

Підготувала - Світлана Котенко