Сичик-горобець – найменша сова фауни України, що трапляється у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся. Гніздиться в хвойних лісах тайгового типу, а у високогірних регіонах також і в мішаних лісах. Ця сова цікава не тільки своїми розмірами, але й дивовижною рисою поведінки – створювати запаси харчів.

Сичик-горобець в день з'їдає до 3 гризунів, ловить же їх набагато більше. Для зимової «комори-схованки» ця маленька сова використовує дупла, видовбані дятлами. У них складає здобич (полівок, щурів, дрібних птахів). Дослідникам вдавалось виявляти унікальні випадки таких совиних запасів. Так, дуплі дуба (діаметр 8-9 см., довжина 1,5 м.) одного разу було 14 дбайливо складених різновікових сірих щурів і мишей, загальною вагою близько 1 кг.


Запаси сичика-горобця

Протягом зими ці запаси слугують сичику додатковою поживою. На відміну від інших видів сов сичик-горобець, зазвичай, не заковтує здобич цілком, а вибирає найбільш ласі шматочки - голову і м'ясо тушки, не чіпаючи тельбухи, надаючи перевагу передній частині тіла.

Ось виявляється, яку велику екологічну користь приносить цей маленький хижак! Роблячи запаси, сичик-горобець регулює чисельність популяцій гризунів, рятує від їх навали довколишні житла людини, відповідно - забезпечує збереження запасів зернових, овочевих культур, а також запобігає поширення деяких небезпечних інфекцій.