Вид – Жайворонок польовий (Alauda arvensis) Рід – Жайворонок (Alauda) Родина – Жайворонкові (Alaudidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Польовий жайворонок мешкає на всій території Європи крім Ісландії та Північної Скандинавії, а також у Північній Африці і Центральній Азії аж до берегів Тихого океану. Цінуючи дзвінкі мелодійні трелі жайворонка, люди завезли його на інші континенти. Польовий жайворонок переважно гніздиться на відкритих територіях: луках, полях, степових ділянках гір. Локально трапляється на піщаних дюнах і солончаках. На території України під час гніздування й міграцій трапляється всюди, зимує в південних регіонах.

Опис

Довжина тіла – 18 – 19 см
Розмах крил – 30 – 36 см
Вага – 25 – 55 г

Польовий жайворонок за розміром трохи більший за горобця і має неяскраве, але привабливе забарвлення тіла. Спина в нього сірого кольору, іноді коричнево-жовта зі строкатими вкрапленнями, низ білуватий, груди покриті коричневим строкатим пір'ям. Цівка світло-коричнева. Голова польового жайворонка прикрашена невеликим чубчиком, хвіст облямований білим пір'ям. Над темними очима - світла брова. Маскувальне забарвлення польового жайворонка допомагає йому ховатись в траві і на землі. Самця можна відрізнити від самки за більшими розмірами та піснею, яка відсутня у самки.

Спосіб життя

Жайворонок активний від світанку до сутінків, а ніч проводить на землі, сховавшись у траві. Цілий день він дріботить по землі в пошуках їжі, час від часу підстрибуючи вгору і озираючись. Харчуються польові жайворонки рослинною їжею - насінням різних трав і злакових рослин. Зокрема, в їх раціон входить насіння споришу звичайного, жабрію та горобейнику. Особливо полюбляють ці птахи насіння чумизи та інших диких видів проса. Для того, щоб тверді зерна злакових краще перетравлювались в шлунку, жайворонки, разом з насінням, видзьобують невеликі камінчики. Прилітаючи ранньою весною, коли посіви тільки починають проростати, жайворонки користуються цим і споживають їх в їжу, поповнюючи запаси вітамінів. Тільки-но сходить сніг і починає пригрівати сонце, з'являються різні комахи, які поповнюють раціон польових жайворонків. Дрібні жучки, павуки, личинки різних комах, лялечки метеликів - ці комахи складають основну поживу жайворонків все літо. Полює цей птах завжди на землі. Часто можна побачити польового жайворонка, що купається в пилу або піску, ці птахи полюбляють такі місця і постійно до них повертаються, щоб очистити пір’я. У разі загрози жайворонок польовий нерухомо припадає до землі, покладаючись на своє камуфляжне оперення. Непоказне землисто-сіре забарвлення дає змогу птахові злитися з оточенням і стати малопомітним для хижаків. Помітивши небезпеку жайворонок здіймає тривогу гучним співом, змішаним з різкими вигуками. Жайворонки належать до перелітних птахів, але вони не летять далеко від місця гніздування і одними з перших повертаються назад. Масовий приліт починається ще тоді, коли не зійшов сніг, на початку березня. Першими прилітають самці, відіграючи роль розвідників, саме самці займають перші, прогріті сонцем, проталини, де збираються купками і гріються на сонці. Потім прилітають самки. Вони шукають найбільш зручне місце для гніздування, в той час, як самець зайнятий охороною і співом.

Розмноження

Жайворонки з року в рік гніздяться на одному місці. Перелітні популяції з'являються в місцях гніздування на початку березня, причому самці прилітають окремо від самок. Зайнявши певну ділянку, самець дзвінким співом сповіщає про це сусідів. Протягом всього гніздового сезону жайворонки живуть парами, які утворюються на багато років. Тільки якщо на звичну ділянку не повернеться один з партнерів, його місце займає інший птах. У шлюбну пору самці з ранку до вечора виспівують на весь голос. Пісня жайворонка не багата звуками, але дуже мелодійна і складається з дзвінких трелей, схожих на переливчастий спів флейти. Протягом півгодини самець може 2-4 рази злетіти в піднебесся, щоб поспівати на льоту. Один політ триває кілька хвилин. Піднімаючись колами щоразу вище, співак досягає найвищої точки (100-150 м над землею), поки не зникне з поля зору, а потім швидко опускається вниз, часто змахуючи крильцями. Польовий жайворонок приводить у світ два виводки за літо. Його гніздо, розташоване на землі серед негустої трави або під кущиком, нагадує пухку чашечку, вистелену травинками і клаптиками вовни. Першу кладку з 3-5 жовтуватих яєць з дрібними бурими цяточками самка робить в середині квітня і самостійно насиджує її протягом 10-14 днів. Вигодовуванням пташенят займаються обидва батьки. Поки самка сидить у гнізді, її чоловік, виспівуючи, продовжує свої шлюбні польоти. Через 9-11 днів пташенята залишають гніздо, але на крило стають тільки за 18 днів від народження. У червні самка робить другу кладку, а вокальні виступи самця тривають до кінця гніздового сезону, тобто до липня. Після того як пташенята другого виводка стануть самостійними, шлюбні зв’язки між батьками слабшають.

Охорона

На більшій частині європейського ареалу чисельність польового жайворонка скорочується унаслідок змін навколишнього середовища, загибелі кладок і птахів від техніки під час сільськогосподарських робіт, від застосування пестицидів. Для збереження виду необхідне впровадження природовідновідних, пермакультурних методів сільського господарства. Жайворонок польовий перебуває під охороною Бернської конвенції та Директиви Євросоюзу про захист диких птахів.