Вид – Жайворонок сірий (Calandrella rufescens) Рід – Малий жайворонок (Calandrella) Родина – Жайворонкові (Alaudidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

Гніздовий ареал сірого жайворонка охоплює Південні Піренеї, Північну Африку, Північну Аравію, Малу Азію, південь межиріччя Дону, Волги і Уралу, Закавказзя, Центральну Азію, басейн Хуанхе до Жовтого моря. Райони зимівлі знаходиться у південній частині ареалу. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує у Присивашші. Біотоп виду: сухі степові і пустельні простори з рідкою хирою рослинністю. Випаси, перелоги, поля (сіножатей і цілинного злаково-різнотравного степу уникає); сухі білополинні степи, солончаки (де гніздиться разом з рогатим жайворонком). На прольоті тримається іноді й на морських галькових пляжах.

Опис

Довжина тіла – 13-18 см
Розмах крил – 28-34 см
Вага – 20-30 г

Статевий диморфізм відсутній. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темними плямами; над оком вузька світла «брова», яка іноді малопомітна; низ білуватий, з темними рисками на волі і на боках тулуба; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах у цілому схожий на дорослого, але строкатий, з виразнішою світлою облямівкою на перах верху.

Спосіб життя

Серед комах, яких споживає сірий жайворонок, переважають жуки, переважно з родини турунів, пластинчатовусих, довгоносиків, а також - клопи. Поїдання саранових дорослими жайворонками в півтора рази більше, ніж молодими птахами. Спосіб полювання старих і молодих птахів однаковий: птах бігає по землі, уважно оглядає ґрунт і рослини, іноді злітає і, тримаючись деякий час в повітрі, оглядає вершинки кущиків. Як і малий жайворонок, сірий регулярно харчується насінням різних диких рослин і зерном культурних злаків. Сірий жайворонок може місяцями обходитися без води. Однак за присутності водопою він охоче користується ним, не нехтуючи також і солонуватою водою.

Розмноження

Кладки яєць в сірого жайворонка трапляються з початку травня до початку липня, у частини птахів, ймовірно, впродовж гніздового періоду буває 2 кладки. У повній кладці 4-5 яєць. Колір яєць білуватий, іноді з зеленуватим відтінком, з глибокими буро-фіолетовими і поверхневими глинисто-бурими плямами. Пташенята залишають гніздо на дев'ятий день, досягнувши ваги 18,5 м. Пташенят в гнізді вигодовують обоє батьків. Годування розпочинається на світанку. Поживу батьки приносять на годину від 7 до 13 разів. При цьому на початку другої половини дня можлива перерва в годуванні, під час якої самка стоїть над гніздом, розкривши крила, і прикриваючи пташенят від сонячних променів. За настання сутінок сонця самка знову сідає в гніздо, а самець ще продовжує співати в повітрі. Батьки відлітали за кормом в різних напрямках від гнізда на відстань від 10 до 200 м, іноді й далі. Поршки з'являються з середини травня і до початку серпня.

Протягом останніх десятиліть в Європі відбувається скорочення чисельності сірого жайворонка. Скорочення чисельності відбувається через зменшення придатних для гніздування біотопів через обробіток цілинних ділянок та злочинне заліснення степів. З метою ефективнішої охорони слід створити умови для відновлення природних фітоценозів у місцях поширення виду, відмовившись від зрошування або залісення земель у посушливих степових районах. Жайворонок сірий перебуває під захистом Червоної книги України та Бернської конвенції.