Журавель білий (Grus leucogeranus)
Вид – Журавель білий (Grus leucogeranus) Рід – Журавель (Grus) Родина – Журавлеві (Gruidae) Ряд – Журавлеподібні (Gruiformes) |
Середовище існування
Білий журавель гніздиться виключно на території Росії - в Східному та Західному Сибіру. Відзначено дві ізольовані один від одного популяції цього птаха: західна, умовно названа «Обською», в Архангельській області, республіці Комі і Ямало-Ненецькому автономному окрузі, і східна на півночі Якутії. У зимовий час птахи західної популяції мігрують на заболочені території Індії та північного Ірану, східної ж - перелітають в Китай, в долину річки Янцзи в її середній течії. Оселяються білі журавлі на великих грузьких, але неглибоких болотах, на заболочених берегах озер серед лісів тощо. В Україні понад сто років тому білий журавель відмічався як весняний перелітний птах колишньої Катеринославської губернії. Відзначались зальоти даного виду також в східні (зокрема Донецьку) та центральні області нашої країни, а також на територію Криму.
Опис
Довжина тіла – 1,2—1,4 м
Розмах крил – 210—230 см
Вага – 5—8,6 кг
Тривалість життя – до 80 років
Оперення білого кольору, а першорядні махові пера, їх покривні і крильця чорні. Тім'я і передня частина голови до очей не оперені, вкриті червоною шкірою з рідкими вохристими щетинками. Дзьоб бурувато-червоний, ноги блідо-червоні. У молодих білих журавлів передня частина голови блідо-жовта; оперення коричнево-руде, з блідими плямами на шиї і підборідді. Зрідка трапляються білі молоді представники виду з рудими плямами на спині, шиї і з боків. Очі у пташенят перші півроку блакитні, потім жовтіють. Статевий диморфізм майже не виражений, хоча самці трохи крупніше самок і мають довший дзьоб.
Молодий птах
Спосіб життя
Серед всіх журавлів білі вирізняються найбільшою вимогливістю до умов проживання, що робить збереження цього виду важким завданням. Ці журавлі більше ніж решта пов'язані з водним способом життя, про що свідчить їх довгий дзьоб і будова ніг, яка дає змогу пересуватися по в'язкому ґрунті. Крім того, їх морфологія і поведінкові характеристики дещо відмінні від інших споріднених видів. Білий журавель уникає людини; навіть при віддаленій появі людських істот може покинути гніздо, що створює небезпеку легкої потрапляння його пташенят в лапи хижаків. Білі журавлі всеїдні і живляться як рослинною, так і тваринною їжею. Навесні і влітку раціон включає в себе дрібних гризунів, яйця інших птахів та їх пташенят, рибу, комах та інших безхребетних тварин, журавлину, підводні частини осоки і пухівки. Під час зимової міграції птахи вживають в основному рослинну їжу: багаті поживними речовинами кореневища і бульби водних рослин. На відміну від інших журавлів, білі ніколи не шукають поживи на сільськогосподарських посівах.
Розмноження
До місця гніздування пара прибуває зазвичай в кінці травня. Як і в інших видів журавлів, молода пара увінчує своє об'єднання спільним характерним співом, який виконується із закинутою головою й складається з низки складних протяжних мелодійних звуків. При цьому самець завжди розправляє крила, а самка тримає їх складеними. Крім того, дійство супроводжується характерними танцями самця і самки, які включають в себе підстрибування, тріпотіння крилами, підкидання гілочок і поклони. Хоча танці здебільшого асоціюються з залицянням, вважається що вони є звичайним проявом поведінки журавлів і можуть грати роль заспокійливого фактора щодо агресії, зняття напруги або посилення подружніх зв'язків. Гніздо облаштовується в болотистій або сильно зволоженій місцевості тундри або тайги, при цьому перевага віддається важкодоступній, але зручній для огляду великій території, де є вдосталь прісної води. Будується гніздо безпосередньо у воді й підноситься над нею на висоті 12-15 см. За будівельний матеріал для гнізда слугує осока або інша трава, яка складається купою, добре утрамбовується, а зверху робиться невелике заглиблення. Будують гніздо разом самець і самка. Самка зазвичай відкладає 2 сірих з темними цятками яйця масою близько 215 г з проміжком у 2 дні, хоча в несприятливий рік кладка може складатися тільки з одного яйця. Цей процес відбувається в кінці травня - середині червня, інкубаційний період триває близько 29 днів. Насиджують обоє батьків, однак самка проводить у гнізді більшу частину часу. Основна робота з охорони гнізда лягає на самця. Виживає, зазвичай, тільки одне пташеня, оскільки між двома пташенятами виникає конкуренція за виживання, яка зазвичай закінчується загибеллю одного з них. Повне оперення пташенят настає через приблизно 70-75 днів.
Охорона
З особливими умовами проживання пов'язані і основні загрози для виживання білих журавлів. Велика частина птахів в зимовий час мігрує в долину річки Янцзи в Китаї, де велика щільність населення, урбанізація, сільськогосподарське використання земель і будівництво ГЕС зменшують площі можливого проживання цих птахів. У місцях гніздування основними чинниками зниження популяції слугують нафтовидобуток і осушення боліт. Західній популяції білих журавлів в Росії, а також у Пакистані, Афганістані та інших країнах загрожує полювання на цих птахів. Здійснюють міжнародні проекти пов’язані з охороною місць гніздування, охорони, та навіть коригування шляхів міграції, а також штучного розведення білих журавлів. Дуже проблематичною є можливість повторного зальоту білого журавля в Україну, оскільки найближча до нас його Обська популяція вкрай мізерна. Вид занесений до Червоного списку МСОП (статус – на межі зникнення), Червоної книги Росії, в переліки видів, що перебувають під захистом Боннської конвенції та конвенції CITIES.