Зозуля чубата (Plegadis Falcinellus)
Вид – Зозуля чубата (Plegadis Falcinellus) Рід – Чубата зозуля (Plegadis) Родина – Зозулеві (Cuculidae) Ряд – Зозулеподібні (Cuculiformes) |
Середовище існування
Чубата зозуля надає перевагу світлим лісам, відкритим ландшафти з самітними кущами чи деревами. Іноді зозулі прямують за своїми птахами-господарями на територію парків. Область поширення чубатої зозулі охоплює південно-західну і південну Європу, Малу Азію аж до заходу Ірану і Верхнього Єгипту, а також частини Африки на південь від Сахари. У Центральній Європі це рідкісний залітний гість. Популяції, що живуть далеко на півночі або півдні свого ареалу, мігрують зазвичай з Європи в Африку і з півдня Африки на північ. При цьому птахи утворюють великі зграї. В Україні зозулю чубату спостерігали на острові Зміїний та Арабатській стрілці (Херсонщина).
Опис
Довжина тіла – 38 – 40 см
Розмах крил – 58 – 61 см
Вага - 100 – 220 г
Кільце навколо ока яскраво-оранжево-червоного кольору. Дзьоб чорного кольору, сірий біля основи. Спина і крила темно-сірі, покривні мають на вершинах білі плями. Махові і стернові пера мають білі обрамлення на вершинах. Нижня частина тіла світла, горло і груди мають жовтувате забарвлення. В дорослих чубатих зозуль голова прикрашена сріблясто-сірим чубчиком. Верхня частина тіла, голова і крила молодих птахів чорного кольору. Махові пера темно-руді. Після першого линяння ці чорні і темно-руді ділянки оперення набувають темно-коричневого забарвлення. Чубата зозуля пересувається по землі стрибками з піднятим хвостом. Сидячи на паркані, вона часто нагадує сороку. Політ швидкий, прямолінійний.
Молодий птах
Спосіб життя
Чубата зозуля гніздовий паразит воронових птахів, здебільшого сорок. Однак на відміну від інших зозуль пташенята чубатої не викидають з гнізда яйця та пташенят своїх «прийомних батьків». Однак пташенята сороки часто гинуть, не витримавши конкуренції зі значно сильнішим зозуленям. Чубата зозуля є птахом комахоїдним і здобуває поживу здебільшого на землі в світлих частинах лісу. Як і інші види зозуль, вона також поїдає, недоступних іншим видам птахів, велику, покриту волосками гусінь, якій вона перед вживанням іноді вискубує волоски. Дрібні плазуни також доповнюють раціон цього птаха.
Розмноження
Будучи гніздовим паразитом чубата зозуля, підкладає свої яйця в гнізда птахів родини воронових, насамперед, сорок. В Африці господарями зозулиних яєць проти власної стають також шпакові. Самець відволікає птахів-власників гнізда, даючи можливість самці викинути яйце господаря з гнізда, відклавши на його місце власне. У сезон гніздування самка може знести до 18 яєць з проміжком у 2 дні. Пташеня чубатої зозулі зовні дуже схоже кольором оперення на виводок і також наслідує його закличні вигуки. Воно швидко підростає і залишає гніздо вже через 18 днів, тим не менш, ще від 25 до 59 днів його годують прийомні батьки.
Охорона
Для збереження чубатої зозулі необхідна відмова від застосування пестицидів, що потрібно для забезпечення кормової бази цього птаха, а саме комах, а також збереження сорок та інших воронових птахів, які є основними птахами-господарями для яєць сороки. Чубата сорока охороняється Бернської конвенцією.